Два кохання Анни Ахматової

visibility168Історичні паралелі

Два кохання Анни  Ахматової
У середині 80-х років минулого століття мені до рук потрапила платівка, що зберегла голос Анни Ахматової, яка читала власні вірші. На конверті вже немолода, але аристократична, підтягнута жінка з сумним поглядом, проникаючим в душу. Тісна кімнатка гуртожитку, забита вщент, старий програвач і її голос - рівний, гортанний, всепоглинаючий. Було в тих віршах і кохання, і віра, і якийсь магнетизм, що заворожував, не дозволяв поворухнутися, сказати слово. Мимоволі виникало запитання: "Про що думає жінка, яка так натхненно декламує свої поезії?". Певно, що про коханих чоловіків. Доля подарувала Анні Ахматовій два великих кохання - до поета Миколи Гумільова та до художника Амедео Модільяні. …Їй було лише 14, коли познайомилася із 17-річним Миколою. У той час родина переїхала із сонячної Одеси до Царського Села, де майбутня поетеса навчалася у гімназії. Вечірні прогулянки парком, читання власних поезій, адже Анна Горенко (справжнє прізвище поетеси) свій перший вірш опублікувала в журналі "Аполлон" ще в 11 років (у 1900 році). Ще зовсім юний Микола вже тоді був наділений багатим внутрішнім світом, писав чудові вірші, займався перекладами, багато подорожував. Він захопився таємничою красунею, з усією пристрастю покохав її, але спочатку вона не відповіла йому взаємністю. Для неї це, мабуть, була дружба двох закоханих в поезію сердець, двох близьких духом людей, великих талантів. Микола Степанович двічі пропонував Анні Андріївні руку і серце, двічі отримував відмову, намагався покінчити життя самогубством, страждав. Минали роки. Анна Ахматова закінчила Фундуклеївську жіночу гімназію, побачили світ її вірші у журналі "Сиріус", який видавав Гумільов. Дівчина продовжила навчання на юридичному відділенні Київських вищих жіночих курсів. У 1909 році Гумільов вчергове завітав до Києва на поетичний вечір. Палка зустріч з Анною і третя пропозиція одружитися. Цього разу вона не встояла й дала згоду на шлюб. Обвінчалися вони у 1910-му в Миколаївській церкві на Микільській слобідці у передмісті Києва. Й відразу ж весільна подорож до Парижа, пізніше - до мистецької Мекки - в Італію. Це був найщасливіший рік їх недовгого, повного випробувань подружнього життя. На той час Микола Гумільов був автором кількох поетичних збірок, визнаним поетом, критиком, перекладачем. Ім'я Анни Горенко широкому колу шанувальників поезії ще не було відоме. Коли Микола представляв друзям свою дружину Анну, вони звертали увагу на її жіночу чарівність, та ось вона починала читати свої вірші, й всі вражено констатували: перед ними поетичне обдарування, бо її поезії не поступалися вже обласканому таланту її чоловіка. Їх шлюб тривав лише 8 років. У 1912 у подружжя народився син - Лев Гумільов. Приблизно в той же період почалися перші непорозуміння, сварки, родина фактично розпалася, хоча офіційно розлучилися вони лише 1918 року. Люди творчі - багатогранні і складні, їх життя не укладається в загальноприйняті норми, адже на першому плані у них творчість. А 1921 року Миколу Степановича арештовують за контрреволюційну змову і розстрілюють. Але Анна Ахматова не відмовилася від "ворога народу", дбайливо зберігала його роботи, всіляко сприяла тому, щоб побачили світ неопубліковані твори М.С. Гумільова. Незважаючи на перипетії долі, Анна присвячувала вірші своєму Миколі. Вона писала про нього і в час палкої закоханості, зверталася до його пам'яті й тоді, коли більшість боялася вимовити навіть ім'я "зрадника і контрреволюціонера". Але було в житті Анни Ахматової ще одне кохання - це італійський художник Амедео Модільяні. На початку 90-х років минулого століття в Італії проходила виставка робіт Модільяні, на якій було представлено близько 100 робіт художника, 12 із них - портрети поетеси Анни Ахматової. Познайомилися вони 1910. Так-так, саме під час весільної подорожі Ахматової та Гумільова. 26-річний італійський єврей Модільяні брав уроки художньої майстерності в іменитих французьких живописців, був невідомий і дуже бідний, але обличчя його випромінювало оптимізм і спокій, і ще зовсім молодій Анні він видався людиною з іншого світу. Модільяні зустрів Ахматову у центрі Парижа. Митець попросив у юної красуні дозвіл написати її портрет. Дівчина погодилася. Так почалася історія пристрасного, але короткочасного кохання. Повернувшись на батьківщину, Ахматова вступила на історико-літературні курси, писала вірші, а Микола Гумільов восени поїхав в Африку, пообіцявши повернутися тільки наступної весни. Молодій дружині було самотньо. А її паризький шанувальник несподівано прислав лист, в якому зізнався, що мріє про нову зустріч. А далі вісточки з Парижа почали приходити все частіше, вони ставали все палкішими, і в кожному листі Модільяні зізнавався поетесі в коханні. Але Ахматова знала, що художник зловживає алкоголем і наркотиками, його гнітили злидні і безнадія, тому не відповідала на його залицяння. Лише у березні 1911 року з Африки повернувся Гумільов. Ображена тривалою розлукою жінка дорікнула чоловікові, сталася сварка. Ахматова несподівано зібрала речі й виїхала до Франції, де провела довгих три місяці. Амедео вона побачила худим, блідим, змарнілим від постійного пияцтва і безсонних ночей зі своїми натурницями, він різко постарів на багато років, відростив бороду і здавався тепер майже старим. Однак для Ахматової він залишався найкрасивішим на світі. Модільяні зміг подарувати Анні незабутні дні, які вона згадувала все життя. Вони гуляли Люксембурзьким садом, нічним Парижем, його старовинними вуличками, часто відвідували єгипетський підвал Лувру, бо Амедео вважав, що саме єгипетське мистецтво є найдостойнішим, у крихітній кімнаті художника Ахматова позувала митцю. Кохану він зображував в нарядах єгипетських цариць і танцівниць. Того року Модільяні намалював, за словами поетеси, більше десяти її портретів, які, на жаль, згоріли потім під час пожежі. Хоча й донині деякі мистецтвознавці вважають, що Ахматова сховала їх, не бажаючи показувати стороннім очам. Адже коли Ахматова залишала Париж, художник віддав їй згортки малюнків, подальша доля яких невідома. Через два роки після смерті, у 1922 році, світ визнав Модільяні великим художником. Нині його картини коштують мільйони доларів. Через багато років серед малюнків художника знайшли два портрети з оголеної натури і виявили явну схожість моделі зі знаменитою поетесою. Саме вони стали підтвердженням кохання Модільяні і Ахматової. А на початку 1960-х років Ахматова знову завітала до Парижа і лише після цієї поїздки зважилася розповісти про зустріч з італійським художником і їх такий короткий, але яскравий роман. Тоді вона зізналася: "Все, що відбувалося, було для нас обох передісторією нашого життя: його - дуже короткого, мого - дуже довгого". Анна Андріївна більше не заперечувала свого кохання до італійського художника Амедео Модільяні. Олександр Дяченко