Підтримка школи: це піар чи необхідність сьогодення? На гострі питання відповідає Олександр Паламарчук

visibility4721Новини

Підтримка школи: це піар чи необхідність сьогодення? На гострі питання відповідає Олександр Паламарчук
Попри красномовні заяви чиновників різних рівнів про підтримку освіти, традиційно підготовка до школи лягає на гаманець батьків. Уряд апелює до місцевої влади, у свою чергу остання вказує на район, на утриманні якого і знаходяться ЗОШ. Власне, з обговорення цієї проблеми і розпочалася моя розмова з депутатом Києво-Святошинської райради VI та VII скликань Олександром Паламарчуком. - Як районний депутат Ви вважаєте, що такий стан справ є закономірним? - Дійсно, тривалий час наші школи були в занедбаному стані, освіта фінансувалася за залишковим принципом. Заїжджені фрази про те, що діти – наше майбутнє залишалися тільки гаслами. А змінювати стереотипи було і залишається нелегко. Але частково нам це вдалося. За останні роки у нашому районі на проблеми освіти звернули увагу. У рази збільшилося фінансування навчальних закладів. І це стосується як матеріально-технічного забезпечення шкіл, так і фінансових стимулів педагогів. Cьогодні в районі ведеться будівництво нових шкіл, проводиться утеплення закладів освіти, заміна вікон, оновлення меблів та комунікацій. - А що стало поштовхом для такого, як Ви стверджуєте, гуманітарного прориву? - Насамперед це результат злагодженої роботи Києво-Святошинської райдержадміністрації, яку очолює Мирослава Смірнова, а також районного відділу освіти та районної ради. Об’єднані зусилля дають відповідні результати, які, переконаний, помітні для кожного педагога та школяра. - А можете особисто Ви, Олександр Паламарчук, підтвердити задекларовані тенденції конкретними фактами? - Дуже просто. Говоритиму за той округ, від якого був обраний до райради. Завітайте до Гатненської школи. Завдяки залученню коштів з районного бюджету лише за останні роки в закладі капітально відремонтували актову залу та зовнішній вхід до неї. Змінилося, що й не впізнати, приміщення для занять танцями, оновлено внутрішні вбиральні. У школі повністю замінені лампи внутрішнього освітлення на сучасні енергоекономні, збудовано нову свердловину та осучаснено мережу водопостачання, а у підвальному приміщенні тривають роботи із облаштування тиру. Цієї осені має відбутися відкриття унікального багатофункціонального спортивного майданчика «StreetFight», до облаштування якого також частково долучилася місцева влада. І впевнений, на цьому перелік позитивних змін не завершиться… - Це добрий приклад, але як щодо інших навчальних закладів району? - Проблем у кожній школі вистачає. Але ініціювати їх вирішення насамперед мають директори закладів, а депутати райради мають їх підтримувати. І де є такий тандем, там є і позитивні зрушення. - Сприяти у вирішенні соціальних проблем громади – це прямий обов’язок депутата. Тож чи варто хизуватися або, як кажуть, піаритися такими досягненнями? - Погоджуюсь із Вами. Але депутат також зобов’язаний звітувати про свою роботу, тим паче, що ми живемо в час розвинених інформаційних технологій. Мовчання може розцінюватися як бездіяльність. Взагалі намагаюся завжди швидко реагувати на звернення громадян та за можливістю задовольняти їх прохання. - Однак багато людей негативно ставляться до «гречкосійства»? - Депутати мають робити добрі справи та сприяти максимальному розвитку громади не задля похвали виборців, адже це наше пряме завдання. Тому якщо маю можливість, завжди допомагаю тим, хто цього конче потурбує. Хоча дійсно люди сприймають це по-різному. Дехто ставиться до цього як до передвиборчої агітації. Та, на мою думку, такі закиди є безпідставними. Адже багато соціальних та гуманітарних заходів я проводжу постійно. Ще 2011 року за своєї першої депутатської каденції започаткував добру традицію вітати подарунками на святі Першого Дзвоника першокласників. І вже сьомий рік поспіль у День Знань першачки отримують від мене шкільне приладдя. Прижилася в Гатному й інша традиція – за підсумками навчального року найкращі учні школи отримують премії за досягнення в навчанні, спорті, творчості тощо. - Я так розумію, що це Ваша особиста ініціатива, а отже, й фінансуєте ці заходи Ви самостійно? - Усі ми добре розуміємо, що далеко не всі проекти можна профінансувати з бюджету. Очевидно, що особиста ініціатива потребує власних витрат. Та повірте - реалізація таких гуманітарних заходів приносять щонайбільше задоволення. Адже найкраща винагорода – це неприхована радість дітей.