Скляній ялинковій іграшці – 170 років

visibility128Uncategorized

Скляній ялинковій іграшці – 170 років
Один із найсвітліших спогадів дитинства, коли дідусь напередодні Нового року заносив у хату молоденьку сосну й вся оселя вмить наповнювалася п’янким запахом лісу. Невідомо звідки витягувалася величезна валіза з ялинковими іграшками, прикрасами. Чого тут тільки не було: скляні огірки, гриби і кукурудза, космонавти і снігуроньки, бурульки й зірки, хатки і ракети. І, звісно ж, Дід Мороз з пап’є-маше. А ще на початку двохтисячних довелося писати репортаж з Київського експериментального кераміко-художнього заводу, що знаходився у Вишневому. Побачити як скляна кулька перетворюється у маленький витвір мистецтва з національними мотивами, адже художниці розписували її вручну. Тому напередодні свята й виникла ідея написати про історію появи ялинкових іграшок. Традиція встановлювати новорічну ялинку з’явилася у далекому 1700 році, коли любитель всього іноземного, противник борід й прихильник перук імператор Петро Перший своїм указом наказав: «На великих вулицях, у нарочитих будинків, перед воротами поставити деякі прикраси від древ і гілок соснових, ялинових і ялівцевих». Довелося виконувати, а де ялина, там і новорічні прикраси для неї. Спочатку новорічне дерево прикрашали цукерками, горіхами, різними фруктами, печивом, виробами з дерева. Так тривало до 1848 року, коли підприємливі німці з містечка Лауша, не виготовили першу скляну кулю – прототип сучасної ялинкової іграшки. Згодом, у 1867 році, тут відкрився газовий завод. За його допомогою склодуви мали змогу видувати кулі з дуже тонкими стінками. Так почалася історія створення новорічної іграшки зі скла. У Російській імперії мода на новорічні прикраси з'явилася за царювання Олександри Федорівни, яка вперше прикрасила ялинку яскравими кулями, як це робилося в Європі. Скляні та порцелянові іграшки були доступні на той час лише заможним громадянам, адже завозилися вони в основному з Німеччини. До Жовтневого перевороту також були популярні іграшки із так званого дрезденського картонажу. Це об'ємні вироби, склеєні з двох половинок пофарбованого картону. Були також іграшки з металевим каркасом всередині із вати: фігурки ангелів, дітей, моряків. А ось на території колишнього СРСР святкові прикраси почали виготовляти у промисловому масштабі лише під час Першої світової війни. Фабрика «Ялинка» (м. Клин) виготовила перші кулі, які незабаром можна було побачити майже в кожному будинку.
Радянська доба
З приходом до влади більшовиків у житті і побуті всім правила пануюча ідеологія. Торкнувся цей процес і новорічної іграшки. До речі, нині у антикварів у великій ціні ялинкові кулі з портретами радянських вождів, коштують вони не менше, ніж новорічні іграшки, вік яких більше ста років.
Раритет
Варто зазначити, що у перші роки радянської влади наряджати ялинку було заборонено. Мовляв, це данина західним традиціям і релігійності. Лише у 1935 році почалося промислове виробництво ялинкових іграшок, адже указом Президії ЦК КПРС новорічне дерево було офіційно повернуто як святковий аксесуар. Хоча перше новорічне свято цього періоду відбулося аж у 1937 році у Будинку спілок. Тоді ялинки прикрашали саморобними іграшками з паперу, картону, пап'є-маше. Та наприкінці 1930 – початку 1940-х років промислове виробництво ялинкових іграшок почало розвиватися і навіть у роки Другої світової війни не зупинилося. Виробляли їх з різних відходів: дроту, медичних бинтів, вати. За влади Хрущова ідеології в ялинкових прикрасах поменшало. Натомість почали випускати іграшки сільськогосподарської та побутової тематики: морквини, огірки, качани кукурудзи, самовари і, навіть, валянки. У цей період з’явилися і перші скляні бурульки. новорічної іграшки для дітей У радянський період виготовлялося багато прикрас у вигляді героїв казок: Ковзани-Горбунки, Червоні шапочки, небачені звірятка і теремки прикрашали новорічну ялинку у кожній оселі. Коли СРСР спочив у бозі, історія новорічної іграшки отримала новий поштовх свого розвитку. Імпорт витіснив з полиць магазинів вітчизняні іграшки. Все частіше новорічні деревця прикрашали кольорові кулі зарубіжного виробництва. Скляні іграшки стали менше купувати, бо вони були занадто дорогі, прямо як 150-170 років тому. Але виробники почали виготовляти новорічні іграшки з пластику та акрилу – продукція стала більш практичною й дешевшою.
ручна робота
У 1990-ті роки відбувся певний занепад у виробництві тематичних іграшок вітчизняного виробництва. У 2000-х із Заходу приходить мода на мінімалізм, і все частіше в ялинкових іграшках можна спостерігати європейські аскетичні тенденції. Нині моди на новорічні аксесуари не існує. Хтось прикрашає ялинку іграшками одного або двох кольорів, інші надають перевагу єдиній формі, приміром, на дереві лише бурульки або кулі, а хтось залишається прихильником патріархального різнобарв’я форм і кольорів, все залежить від вподобань. І наостанок кілька слів про те, що символізують новорічні іграшки, адже колись кожна іграшка несла в собі образ, пов'язаний з християнством: • свічки – духовний світ, Христову жертовність; • кулі – адамове яблуко; • овочі та фрукти – родючість у прийдешньому році; • дзвіночок – оберіг, що захищає від нечисті і нещасть; • фігурні пряники, печиво – прісні хлібці, що вживаються при причасті; • зірка на верхівці ялинки – Віфлеємську зірку, що вказала волхвам дорогу до новонародженого Ісуса.
Тернопільські прикраси