Українській листівці – 120 років

visibility68Історичні паралелі

Українській листівці – 120 років
Ще років 30-40 тому обов’язковим атрибутом будь-якого свята була поштова вітальна листівка. Їх надсилали на новорічні свята, річниці подружнього життя, Дні народження та інші урочисті події. Та й нині вони користуються шаленим попитом, лише з однією відмінністю – надсилають їх за допомогою сучасних гаджетів. Вважається, що історія ілюстрованої поштової листівки починається 1794 року, коли англійський художник Добсон створив відкритий лист (їх ще й так називали), зобразивши сім’ю біля ялинки на фоні зимового пейзажу. Проте у Британському музеї зберігається любовна листівка, датована XV століттям, тож точно визначити дату появи першої листівки нині вже майже не можливо. А от в Україні перші поштові листівки з’явилися лише 1895 року. Посприяло цьому антимонопольне, як сказали б зараз, розпорядження, видане 1894 року, котре обмежило право поштового департаменту Російської імперії на випуск листівок. І вже наступного року відомий київський видавець Степан Кульженко надрукував серію кольорових поштових листівок з краєвидами Києва. Згодом поширювалися картки з іншими українськими містами, які доповнювали написом «Привет изъ Кіева» (Одеси, Маріуполя, Кременчука тощо). На рубежі XIX та XX століть, з’явилися філокартисти — колекціонери листівок. А колекціонувати насправді було що. Вже у світ вийшли серії листівок, що розповідали про побут сільського населення, українське вбрання, професії-образи. Так, за серію «Українські типи і краєвиди», випущену 1911 року, київському видавництву «Рассвет» присудили першу премію на міжнародній виставці поштових карток у Варшаві. Звучала у листівках і тема визволення України. Для прикладу, у львівському видавництві «Сокільський базар» 1907 року надрукована листівка із портретами І. Котляревського, Т. Шевченка і М. Шашкевича і написом «Христос воскрес – воскресне Україна». Історичну цінність мають картки з репродукціями творів мистецтва, інколи втрачених, збережених лише в цих невеличких клаптиках паперу. Друкувалися в Україні й листівки з гумористичними сюжетами. Психологи переконують, що люди сміються над тим, що їх найбільше хвилює. Виходячи з цієї тези, наші пращури найбільше турбувалися за стосунки в родині, адже багато сюжетів присвячено саме цій темі. Та напередодні свят Новорічно-Різдвяного циклу варто більше розповісти про листівки цієї тематики. На теренах Російської імперії перші різдвяні листівки були виготовлені 1898 року. Серію з 10 штук надрукували за малюнками відомих художників накладом 10 тисяч примірників. Серед авторів Костянтин Маковський та Ілля Рєпін, останній запропонував для серії свій акварельний малюнок «Запорожець». Мабуть, саме цю поштову картку можна вважати першою українською різдвяною листівкою. Свого часу завдяки колекції Михайла Забочені у столиці побачив світ альбом «Україна на старій листівці», в якому представлено понад сім тисяч рідкісних поштових карток, що розповідають про Україну. Величезна розмаїтість листівок, що з’явилися на межі століть, надихнула згодом філокартистів називати період з 1898 по 1918 рік -«золотим» століттям листівок. Величезний попит на святкові та вітальні художні листівки, особливо різдвяної та великодньої тематики, залучив до поліграфічної справи найкращі тогочасні малярські таланти. Різдвяно-новорічні листівки друкувалися у нас найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!», але зустрічалися й «З Колядою!», приміром. Поштова листівка сприймалася як своєрідний маленький презент художньої мініатюри, її унікальність зумовлювалася тим, що на зворотному боці були особисті щирі побажання, вона зберігала тепло рідних чи дружніх рук, це був знак поваги і шани. На початку минулого століття досить популярні були твори Ярослава Петрака саме з кольорових репродукцій на листівках. За його оригіналами лише впродовж 1912 – 1914 років львівський видавець Григорій Гануляк видрукував, за оцінками Михайла Забоченя, 120 поштових карток. Різдвяне колядування стало темою творів Ярослава Петрака «Колядники» ‎(1912 - 1913) та «З колядою» (1913). На першій зображено дорослих колядників, котрі у супроводі скрипаля співають обрядові пісні під стінами сільської хати. На другій — групу сільських дітей, котрі колядують під вікном убогої хатини. До святвечірньої тематики можна зарахувати «Святий вечір», «В ніч під Різдво» і «Йордан». Після «золотого» настав для наших листівок вік «залізний». Жовтневий переворот позначився і на вітальних трендах. Під заборону потрапили різдвяні, а з ними й новорічні листівки. Але українці за кордоном продовжували їх друкувати. Зокрема, побачили світ святкові видання церкви святого Івана Хрестителя у Нью-Йорку. Їх появі завдячуємо видавництву «Український книгар» у Лондоні та «Українському видавництву» у Кракові. Лише наприкінці 80-х років минулого століття у нас знову відродили випуск листівок «З Різдвом Христовим!». До речі, займатися колекціонуванням поштових листівок досить вигідно - нещодавно за 22 тисячі фунтів стерлінгів була продана різдвяна листівка 1840 року. Тож зазирніть на горища і в скрині, може і у вас зберігається раритет? Олександр Дяченко