Містичний Київ

visibility102Історичні паралелі

Містичний  Київ

roomКиїв містика лиса гора

access_timeДе знаходяться 9 лисих гір у Києві

Нині Київ найчастіше асоціюється з дивовижним зникненням величезних коштів, які виділяються на найрізноманітніші інфраструктурні проекти. І це зрозуміло, адже столиця - одне з наймістичніших міст Європи. Традиційно, як метелики на вогонь, злітаються вони у місця сили у Вальпургієву ніч, напередодні 1-го травня, на свята Івана Купала і Петра та Павла. Найзнаменитіша Лиса гора біля Флорівського монастиря, яку ще називають Замкова, Кирилівка, Флорівська, Хоревиця. А зайти на неї можна з боку жіночої обителі, яка вперше згадується ще в рукописах XV століття. Тут зберіглося й донині діюче джерело. Тож, попивши святої водички, піднімаємося колись погребальною дорогою, а нині невеличкою стежиною до розореного кладовища на Лисій горі. Звідти відкривається прекрасний вид на старовинний Поділ, але ми прямуємо до сходів, що ведуть на Андріївський узвіз. Вулиця має 38 будинків, три з яких під номером 13 (13, 13 а, 13 б). Біля будинку № 13 присів на лавочці Михайло Булгаков, один із наймістичніших письменників ХХ століття. Здається, що саме зараз він розмірковує над сюжетом "Білої гвардії" - свого першого київського роману, який написав саме тут, в будинку, де нині музей митця. Це пізніше з'явиться "Майстер і Маргарита", в якому теж неодноразово згадується його улюблений Київ. Нині складно уявити, а ще років 30-35 тому за ознайомлення з творчістю Михайла Афанасійовича можна було потрапити за грати, бо він вважався антирадянським письменником - і дістати його твори, набрані на друкарській машинці, було дуже непросто. Де ще є аж дев'ять Лисих гір, на яких час від часу збираються відьми на свої шабаші?
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Поряд побудований у стилі британської готики Замок Річарда Левине Серце, споруджений на замовлення Дмитра Орлова на початку XX століття. До речі, це було самовільне будівництво, а тому господарю довелося заплатити чимало хабарів, щоб його узаконити. У 1904 році будівництво добігало кінця, але несподівана пожежа залишила від будинку тільки стіни. Ходили чутки, що Орлов був дуже скупим і не розрахувався в повній мірі з будівельниками, які помстилися роботодавцю і підклали в димохід яєчну шкаралупу, що створювала страшні звуки. Господар планував зробити замок прибутковим будинком і отримувати прибуток від здавання в оренду квартир. Та не так сталося, як гадалося. У 1908 році Орлов набрався кредитів під заставу будинку, але був убитий невідомими. Вдова не змогла розрахуватися з боргами, й продала замок. Але жоден господар надовго не затримувався. Тут чути було стогони, плач, виття і таємничі кроки. Кажуть, що жителі Замку Річарда та прилеглих будинків постійно скаржилися на нездужання та на дивні укуси. Тому за наказом губернатора ночами на Андріївському узвозі стали чергувати поліцейські. Якось вночі один із них помітив тінь привиду, що вилетів із вікна вежі замку. Він вистрілив у нього кулею, яка була окроплена святою водою, й після цього жителів перестали турбувати примари. А у будинку на Андріївському узвозі, 17 жив відомий на весь Київ "святий лікар" Феофіл Яновський, який лікував не лише заможних киян, а й бідноту, купував для неї за власний кошт необхідні ліки. Одного разу до нього прийшла дівчина, яка дуже просила допомогти хворій матері. Коли ж лікар навідався до жінки, з'ясувалося, що її донька померла ще рік тому. Тоді Ф. Яновський і зрозумів, що до нього завітав привид дівчинки. Після цієї історії лікар кілька днів не міг приймати пацієнтів. Спустившись на Поділ, слід помилуватися фонтаном “Самсон” на Контрактовій площі, адже це один із найдавніших фонтанів Києва. Побутує думка, що його перший варіант було зведено ще за часів Київської Русі. Вважається, хто вип'є води з цього фонтана, назавжди залишиться в Києві, але нині воду спочатку слід профільтрувати. Також варто зайти у церкву святого Іллі Пророка - це найперша відома в Києві християнська церква, згадка про яку зустрічається у документі за 944 рік. Дехто вважає, що саме звідси пішло хрещення Русі. Але кам'яна Іллінська церква збудована в 1692 році, і зараз це один із найстаріших храмів Подолу. Восени 1770 року до Києва приїхав Григорій Сковорода. Прогулюючись містом, він раптово зупинився і промовив: "Пахне смертю". Того ж дня філософ залишив Київ, а вже на наступний місто закрили на карантин через епідемію чуми, яка тривала до грудня 1771-го року. Деякі дані свідчать, що дві третини киян стали її жертвами. Люди були у відчаї, вони підкидали своїх мертвих в інші двори. Та якось до магістрату прийшов полонений турок і пообіцяв зупинити епідемію. Йому наснилося, що для цього треба в київському православному храмі провести службу на честь Аллаха і пророка Магомета. Служба пройшла саме в Іллінській церкві і епідемія припинилась. На Майдані Незалежності теж є містичне місце - це будівля Головпоштамту. Колись тут стояв будинок Ольги Дякової. Жінка полюбляла спіритичні сеанси. І ось після чергового викликання духів у будинку Ольги почали пересуватись меблі і літати предмети. Перелякана жінка покликала священика. Той старанно прочитав молитви, але ситуація не змінилася. Мешканці викликали жандармів, але і ті не змогли допомогти. Тому опечатали житло і склали протокол від 16 листопада 1902 року, тим самим вперше задокументувавши явище полтергейсту у столиці Південного краю. У 1941 році доходний будинок Дякової був зруйнований. Пізніше було збудовано Головпоштамт, але й донині це місце вважається нечистим. Ще один привид жив у будинку поміщика Сулими на вулиці Лютеранській,16, що на Печерських Липках. Після смерті господаря, його вдова Уляна Степанівна вирішила вийти заміж вдруге за генерала Миколу Ловцова. І після цього у будівлі з'явився привид власника будинку, який зник лише тоді, коли у цій споруді відкрили притулок для бідних. Але до 1868 року тут було чути дивні звуки, предмети падали самі по собі, а взимку сталася пожежа й будинок майже повністю згорів. І наостанок про пророцтво Врубеля. У 1884 році художник приїхав до Києва на запрошення професора А. Прахова, щоб розписувати Кирилівську церкву. Коли запитав, як дістатися до Кирилівської церкви, то почув у відповідь: "Вам треба в психіатричну лікарню?". Адже Кирилівська церква, як відомо, знаходиться поруч із психлікарнею. Почуті на вокзалі слова стали пророцтвом, адже Михайло Врубель закінчив життя саме в київській психлікарні.