П’ять політсил мають можливість потрапити до парламенту

visibility29Новини

П’ять політсил мають можливість потрапити до парламенту
Соціологічна група «Рейтинг» з 29 травня по 3 червня цього року провела моніторинг електоральних настроїв українців. З’ясувалося, що 34% опитаних українців заявили, що Україна рухається у правильному напрямку, 37% – протилежної думки, ще 29% – не визначилися. Тож слід констатувати, що динаміка зміни настроїв населення у позитивний бік продовжується й надалі. Дещо більше тих, хто має оптимістичніші погляди на стан справ у країні, мешкає в Центрі та на Півдні, серед наймолодших респондентів, а також виборців партій «Слуга народу» та «Сила і честь». Натомість прихильники партій «Європейська солідарність» та «Опозиційна платформа - За життя» – найбільш песимісти в цьому питанні. Більшість громадян (88%) очікують радикальних змін в країні. Лише 4% виступають за стабілізацію ситуації, аби не було гірше, 5% – за повернення у минуле. Запит на зміни висловила абсолютна більшість представників усіх вікових, регіональних та електоральних груп. Половина опитаних задоволені діяльністю президента В.О. Зеленського, 11% – мають протилежну думку. А 39% ще не змогли оцінити роботу новообраного глави держави. Діяльністю П.О. Порошенка задоволені 16% опитаних, понад 80% – не задоволені. Діяльність очільника Кабінету міністрів В. Гройсмана задовольняє 19%, не задовольняє – 76%. Роботою Верховної Ради не задоволені більше 90% опитаних. Поки що лідером електоральних симпатій серед політсил є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 48,2% тих, хто має намір голосувати і визначився із своїми симпатіями. Також долають 5-відсотковий бар’єр «Опозиційна платформа – За життя» (10,7%), «Європейська Солідарність» (7,8%), «Батьківщина» (6,9%) та партія «Голос» (5,6%). Партію «Сила і честь» готові підтримати 4,3%, «Громадянську позицію» – 3,0%, «Радикальну партію» – 2,4%. За інші політичні сили готові голосувати менше 2% опитаних. Антирейтинг партій очолює оновлена політсила П. Порошенка «Європейська Солідарність». За неї за жодних обставин не проголосували б 52% виборців. 47% опитаних зазначили, що головним мотивом, яким вони керуватимуться при виборі політсили під час голосування, буде здатність партії принести зміни в країні. Ще 30% сказали, що голосуватимуть, виходячи із здатності політичної сили навести порядок у країні. Кожен п’ятий наголосив, що мотивується тим, що у політсилі є багато нових обличь, або ж її представники здатні побороти корупцію. Для 14-15% головними мотивами є те, що партія виступає за соціальну справедливість та має сильного лідера. Підтримка прозахідного вектору розвитку переважає: 62% – за вступ України до ЄС (22% – проти), 53% – у НАТО (31% – проти). При виборі кількох векторів економічної інтеграції – 57% за вступ до ЄС, 24% – за рівновіддаленість від Росії та Заходу, 10% – за вступ до Митного Союзу. Підтримка європейської та євроатлантичної інтеграції відчутно переважає в Центрі та на Заході, серед виборців «Європейської солідарності», партії «Голос» та «Громадянської позиції». Зверніть увагу, 75% опитаних – за те, щоб українська мова була єдиною державною мовою, а 21% виступає за надання російській державного статусу, ще 11% – за її офіційний статус. Найбільше тих, хто виступає за статусність російської мови, – серед мешканців Сходу, тих, хто спілкується нею постійно, а також виборців «Опозиційної платформи – За життя». Нині лише 65% вважають Росію агресором щодо України. 27% – не розділяють цю думку. При цьому більше 60% – за дипломатичні шляхи врегулювання проблеми війни на Донбасі (38% – за припинення військових дій та замороження конфлікту, 22% – за надання цим територіям самостійного або ж федеративного статусу у складі України). Лише 5% – за повне відділення окупованих земель. З іншого боку 18% підтримують продовження військових дій до повного відновлення української влади на всьому Донбасі. У опитуванні взяло участь населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю face-to-face. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.