16 квітня згідно з новим календарем Православної церкви України - день пам'яті Іллінсько-Чернігівської ікони Божої Матері, яку також називають Чернігівською. Згідно зі старим стилем святиню вшановуватимуть 29 квітня, пише УНІАН.
Вона була створена в 1658 році іконописцем Григорієм Дубенським, який прийняв у чернецтві ім'я Геннадій. Довгий час святиня перебувала в Троїцькому монастирі в Чернігові. За переказами, у 1662 році образ прославився чудом - з очей Богородиці протягом восьми днів, з 16 по 24 квітня, текли сльози. Незабаром після цього на місто напало військо кримського хана і розорило його. Загарбники увірвалися і в Троїцький монастир, розграбували церковне начиння, повалили ікони, проте сам чудотворний образ залишився неушкодженим – віруючі вважали, що його захистила вища сила. Також нападники не змогли проникнути в печери преподобного Антонія Печерського, де переховувалася братія, а пізніше й зовсім відступили.
З XVII століття почали фіксувати випадки чудес, пов'язаних з цією іконою. У праці святителя Димитрія Ростовського "Руно орошене" описані десятки зцілень жителів Чернігова та околиць, а список таких свідчень з часом тільки збільшувався - серед них згадується навіть випадок воскресіння.
Вважається, що після закриття Троїце-Іллінського монастиря в 1924 році оригінал святого образу було втрачено, проте до наших днів збереглися його копії.
***
Яке сьогодні церковне свято по новому календарю відзначають ще: згадують мучениць Агафію, Ірину та Хіонію, мученика Леоніда та інших мучениць.
***
16 квітня - як за новим, так і за старим стилем - припадає на Світлий четвер Великоднього тижня. У цей час продовжують прославляти Воскресіння Христа: у храмах відбуваються урочисті богослужіння, залишаються відкритими Царські врата, а віряни відвідують служби, дякують Богові та вітають рідних і близьких.
Яке сьогодні православне свято за старим календарем
За юліанським календарем 16 квітня православні вшановують ікону Божої Матері "Нев’янучий Цвіт".
Що можна і що не можна робити сьогодні
У цей день віряни можуть помолитися перед образом Іллінсько-Чернігівської Божої Матері. Вважається, що ця чудотворна ікона допомагає у найрізноманітніших потребах, особливо до неї моляться про зцілення від сліпоти, недуг ніг, ревматизму та хронічних захворювань.
У народній традиції цей день відомий як Навський четвер, або Навський Великдень, Паска мертвих. Назва свята походить від стародавнього слова "Навь" - так у давнину називали потойбічний світ, на противагу "Яві", світу живих. За повір'ями, у дні після Великодня межа між світами ставала тоншою, і душі предків могли на короткий час відвідати своїх близьких.
Такі повір'я дали початок звичаю "христосуватися" з покійними - люди приходили на кладовище і залишали на могилах крашанки. У деяких регіонах ця традиція зберігається й сьогодні. Однак у православній традиції цього не роблять, адже на Світлій седмиці не прийнято влаштовувати поминки та відвідувати могили.
Особливе значення в цей день надають милосердю - на Світлій седмиці не можна відмовляти в допомозі, навпаки, потрібно бути щедрим, давати милостиню, підтримувати нужденних і влаштовувати частування для бідних.
Ще одна назва дня - Ярина Розсадниця, коли сприятливо займатися городом.
У Навський (Світлий) четвер існують і особливі заборони. Церква не схвалює залишення їжі та напоїв на могилах - це відносять до язичницьких звичаїв. Натомість радять вшанувати покійних добрими справами: наприклад, роздати випічку або милостиню нужденним. Також не вітається вживання алкоголю, особливо на кладовищі.
Існує й повір'я, що в цей день жінкам краще не шити й не брати до рук голку з ниткою - можна "зашити очі" комусь із померлих. Не варто сумувати й віддаватися печалі, особливо згадуючи померлих.
Фото із сайту УНІАН
