20 квітня за новим стилем ПЦУ в православній традиції згадують чудотворну Кіпрську ікону Божої Матері. Згідно зі старим церковним стилем (якого церква дотримувалася до 1 вересня 2023 року) святиню вшановуватимуть 3 травня, пише УНІАН.
За переказами, ікона з'явилася в 392 році на острові Кіпр - на місці поховання праведного Лазаря, друга Ісуса Христа. Тоді там заснували монастир Ставруні, де ікона спочатку і зберігалася. Пізніше, у IX столітті, для неї вирішили звести новий храм. Однак, за переказами, закладений фундамент якимось чином опинився в іншому місці. Тоді це сприйняли за небесне знамення і на цьому місці побудували церкву Панагія Ангелоктиста - "Богородиці, зведеної ангелами". Деякий час Кіпрська ікона перебувала над входом до храму.
З образом пов'язана і легенда про чудо: один із воїнів, що проїжджав повз, вистрілив в ікону і влучив у коліно Богородиці на образі. З рани одразу потекла кров. Злякавшись побаченого, воїн хотів втекти, але одразу помер.
Кіпрську ікону Божої Матері, а також її списки (копії) шанують як чудотворні.
***
Кого ще шанують сьогодні за новим православним календарем в Україні:
праведного Закхея, єпископа Кесарійського;
преподобного Феодора Трихину;
святителів Григорія та Анастасія Синайських, патріархів Антіохійських;
преподобного Анастасія, ігумена Синайської гори,
а також мученика Гавриїла Білостоцького.
***
20 квітня цього року починається другий тиждень після Великодня - час, відомий як Провідний тиждень, Проводи (інші назви - Поминальний, Фомин тиждень, Радониця). Дати цього тижня щорічно змінюються: у 2026 році він припадає на період з 20 по 26 квітня включно (як у новому, так і в старому календарях).
У цей час за церковною традицією поминають покійних - віряни відвідують храми, моляться за упокій душ рідних, приходять на кладовища, щоб вшанувати їх пам'ять і діляться великодньою радістю, яка, за церковним розумінням, поширюється і на інший світ.
Яке сьогодні православне свято за старим календарем
За старим стилем 20 квітня вшановують пам'ять преподобного Георгія Сповідника, митрополита Митиленського.
20 квітня - що можна і що не можна робити сьогодні
У день пам'яті Кіпрської ікони Богородиці звертаються з молитвами до Божої Матері - просять допомоги при важких і невиліковних хворобах, зцілення від паралічу, а також захисту від епідемій.
Кожен день Поминальної седмиці має своє значення і наповнений особливими традиціями. Вважається, що в ці дні душі померлих "приходять" у рідні домівки, щоб розділити великодню радість із живими. Понеділок Поминальної седмиці в народі називають Проводами.
Цей день, як і інші протягом тижня, потрібно починати з молитви за покійних. Якщо немає можливості піти до церкви, можна помолитися вдома і запалити свічку, однак хоча б раз на тиждень віряни намагаються подати поминальні записки. Коротка молитва, яку читають у ці дні: "Упокой, Господи, душу покійного раба Твого (ім'я), прости йому гріхи добровільні й мимовільні, даруй йому Царство Небесне і сотвори йому вічну пам'ять".
Головне правило періоду - не втрачати великодню радість і продовжувати вітати один одного словами "Христос воскрес!". Наші предки особливо цінували сімейне спілкування: відвідували рідних, допомагали близьким, запрошували гостей. Для покійних і зараз прийнято накривати поминальні трапези з пасками та крашанками, а потім символічно "проводити" їх назад.
Також важливою частиною цього тижня вважаються добрі справи. Допомога нужденним - продуктами, речами, посильною підтримкою - сприймається як прояв милосердя і пам'яті про тих, хто пішов. Такі вчинки не тільки допомагають іншим, але й наповнюють саму людину теплом і відчуттям, що поруч є доброта і участь.
Головне правило цього часу - повага до тих, кого вже немає. Не слід говорити про покійних погано або згадувати старі образи: якими б розбіжностями не були за життя, після смерті людину згадують тільки з добром.
Також у ці дні засуджуються сварки, грубість і роздратування. Вважається неприпустимим підвищувати голос, лихословити, ображати дітей і літніх людей, а також відмовляти в допомозі. Милостиня може бути різною - не тільки гроші, але й їжа, речі або просто добре слово.
Важливо пам'ятати, що великодня радість триває ще сорок днів після Великодня, тому зневіра, конфлікти та злість у цей період вважаються особливо небажаними.
У народному календарі цей день відомий як Федір Невідник та існують особливі побутові заборони:
не можна згадувати покійних міцним алкоголем або приносити його на кладовище;
не прийнято влаштовувати гучні свята, весілля або відзначати іменини;
не можна відмовляти в милостині - це погана прикмета, яка може обернутися нуждою;
заборонено сваритися і конфліктувати - вважалося, що це засмучує душі предків.
До полудня не займаються важкою роботою - цей час присвячують підготовці поминального столу та молитві. Також у давнину уникали риболовлі та не ставили неводи, пов'язуючи це з природними циклами та нерестом риби.
Фото із сайту УНІАН
