8 вересня за новим церковним календарем (21 вересня - за старим) відзначають одразу три події: Різдво Пресвятої Богородиці, а також дні пам'яті Київської ікони Софії - Премудрості Божої та Почаївської ікони Божої Матері, пише УНІАН.
Різдво Богородиці - одне з найважливіших церковних свят, його відзначають з кінця VI - початку VII століття, через дев’ять місяців після свята Зачаття Діви Марії.
У цей день православні згадують народження Діви Марії, на яке її батьки - Іоаким та Анна - чекали довгі роки, не втрачаючи надії та віри.
Ця подія відкриває річний цикл двунадесятих свят - дванадцяти найважливіших дат православного календаря, що йдуть після Великодня. Церковна традиція пов’язує саме з народженням Діви Марії початок історії спасіння людства - адже їй судилося стати матір’ю Христа.
Батьками майбутньої Богородиці були праведні Йоаким та Анна - благочестива подружня пара з Єрусалима. Йоаким походив від царя Давида, а Анна - з родини первосвященика Аарона. Довгі роки у подружжя не було дітей, а бездітність у ті часи сприймалася іудеями як знак Божої кари за гріхи - через це Йоакима та Анну часто засуджували й дорікали.
Одного разу, прийшовши до Єрусалимського храму з жертвою, Йоаким почув від первосвященика, що він не гідний приносити дари Богу, оскільки не залишив нащадків. Вражений цими словами, він пішов у пустелю, де протягом сорока днів постив і молився. Анна, дізнавшись про приниження чоловіка, також палко молилася вдома, благаючи Бога про дитину. У якийсь момент обом з’явився ангел із звісткою: їхні молитви почуті, і в них народиться дочка, про яку дізнається весь світ. Радісні Йоаким та Анна зустрілися біля Золотих воріт Єрусалима, і незабаром, незважаючи на поважний вік, на світ з’явилася їхня довгоочікувана донька - Марія.
8 вересня за новим церковним календарем відзначають свято на честь Київської ікони Софії - Премудрості Божої. Назва походить із Константинополя, де Юстиніан Великий збудував головний храм імперії на честь Святої Софії: за переказами, місце для собору вказав Ангел, який з’явився імператору, а назву вклав у вуста юнака-будівельника. Деякі візантійські письменники пов’язували його з притчею царя Соломона: "Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його" - ця цитата лягла в основу іконографії образу.
Храмова ікона собору Святої Софії Київської знаходиться в іконостасній частині. У центрі композиції - Богоматір і Премудрість, що втілилася в Ній, Син Божий: Богородиця зображена під балдахіном на семи стовпах-колонах, що стоять на серповидному місяці, який лежить на хмарі, а під ним - амвон із сімома сходинками. Руки Богоматері підняті вгору, як Непорушна Стіна, а на Її лоні - Спаситель, що тримає в одній руці скіпетр, а іншою - благословляє.
По карнизу балдахіна проходить напис із цитатою Соломона, вище - у променях - Бог-Отець, нижче - Святий Дух, по боках від Нього - сім ангелів, а біля сходинок амвона - праотці та пророки Старого Завіту. Сім стовпів, що підтримують балдахін, символізують віру, надію, любов, чистоту, смиренність, благодать і славу та містять на собі сюжети й написи з Апокаліпсису.
***
Почаївська ікона Божої Матері - одна з найшанованіших святинь усього слов’янського світу. Її історія пов’язана з Почаївською горою в Тернопільській області, де 1240 року двом ченцям і пастуху Іоанну Босому з’явилася Богородиця, оповита полум’ям. Після видіння на камені залишився відбиток Її стопи - він зберігся донині й витікає з нього вода, яку паломники набирають для зцілення від недуг.
Саму ікону в 1559 році подарувала ченцям дворянка Анна Гойська, яка отримала її від митрополита Неофіта, що проїжджав повз. Незабаром від образу почали помічати сяйво, що виходило з нього, а в 1597 році перед іконою зцілився брат Анни Філіп - після цього дворянка передала святиню монастирю. Відтоді Почаївська обитель пережила чимало випробувань - утиски лютеран, напади турків, перехід до уніатства, - але щоразу заступництво Богородиці допомагало їй вистояти.
З іконою пов’язано чимало чудес: перед нею зцілилася сліпа дівчинка, а розгніваний граф-уніат Микола Потоцький, чий пістолет дав осічку під час спроби застрелити слугу, який молився до Почаївської ікони, згодом став головним благодійником обителі. Сьогодні святиня зберігається в Успенській Почаївській лаврі в місті Почаєві.
Сьогодні до Почаївської ікони моляться про зцілення від важких хвороб, захист дому та родини, а також про зміцнення віри й духу.
Яке церковне свято 8 вересня за старим стилем
За старим календарним стилем у цей день - що можна і не можна робити в день пам'яті мученика Адріана та мучениці Наталії.
Друга Пречиста – традиції дня, чого не можна робити сьогодні
У народі це свято називають Малою Пречистою або другою зустріччю осені (Перша Пречиста - Успіння Богородиці), а також Осенінами, Спожинками. Це водночас і день врожаю, який відзначають галасливо й весело, дякуючи землі за її дари.
Різдво Богородиці здавна вважається жіночим днем. Цього дня жінки відпочивають від роботи, зустрічаються з подругами та дбають про себе, а особливу увагу приділяють матерям - їм дякують і намагаються у всьому допомагати. Доброю справою в цей день вважається допомога нужденним - милостиня або благодійність, за повір’ями, приносять у дім достаток, здоров’я та дитячий сміх. Вірять також, що шлюби, укладені в Різдво Богородиці, будуть міцними та щасливими.
Прикмети дня підказують, якою буде погода та осінь:
погожий і ясний день - до теплої, безхмарної осені;
яскраво-червоний світанок - до злив і сильного вітру;
туман зранку - почнуться тривалі дощі;
іній на траві - до різкого похолодання;
суха, сонячна погода - до швидких заморозків.
Також у цей день спостерігають за птахами та тваринами: якщо птахи літають високо, морозів ще чекати не скоро, а якщо туляться до землі - похолодання вже на підході. Якщо домашні тварини сплять більше, ніж зазвичай, – це теж віщує швидкі нічні холоди.
Фото із сайту УНІАН, pexels.com
