Один із найбільших викликів деокупованих громад Київської області – туди не хочуть повертатися люди, які виїхали після повномасштабного вторгнення, тому що їхнє житло зруйноване.
Заступник селищного голови деокупованої громади на Київщині зазначив, що 15% населення так і не повернулося після деокупації, хоча громаду звільнили ще навесні 2022 року.
Відновлення – найактуальніше питання для громад Київщини, які були деокуповані або постраждали внаслідок бойових дій. Такий висновок зробили аналітики Центру спільних дій, поспілкувавшись із місцевими управлінцями у межах дослідження “Громади воєнного часу. Витривалі та спроможні”.
Найчастіше проблеми повʼязані з відновленням приватного житла. “Через велику кількість руйнувань працівників ОМС не встигають проконсультувати й допомогти усім постраждалим. Процес із реєстрацією пошкоджень, зокрема, через програму “єВідновлення”, ускладнюється тим, що кожен випадок руйнувань є унікальним і потребує окремого розгляду”, – пояснюють аналітики на основі інтервʼю з місцевими управлінцями Київської області.
Ще одним викликом для громад Київщини є відновлення зруйнованих комунальних будівель: навчальних та медичних закладів, обʼєктів інфраструктури та адміністративних будівель. Цей процес ускладнює втрата автопарку комунальної техніки – її або знищили, або викрали російські окупаційні війська.
Одній з деокупованих громад Київської області майже вдалося розв'язати проблему з відходами від руйнувань. Там вивозять будівельне сміття на окремий полігон для перероблення. Для цього в місцевому бюджеті створили окрему програму. “Якщо відновимо інфраструктуру, то повернемо не лише наших жителів, а й українців з інших громад та навіть з-за кордону”, – вважає заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів деокупованої громади на Київщині.
За словами місцевих управлінців, на швидкість відновлення суттєво впливає відсутність кадрів. У невеликих деокупованих громадах не вистачає таких експертів, як проєктанти з вищими кваліфікаційними вимогами. У таких випадках ОМС залучає спеціалістів через тендери. Запрошені експерти спершу занижують терміни й вартість виконання робіт, а після отримання тендерів - починають збільшувати.
Також ОМС вказують на нестачу кадрів для виїзної комісії, яка займається оцінкою руйнувань і нарахуванням компенсацій. Багато молодих спеціалістів, які мали б замінити працівників КП старшого віку, були мобілізовані. Крім того, оплата праці працівників ОМС та КП залишається низькою. Через це молоді спеціалісти надовго не затримуються й шукають краще оплачувану роботу.
Детальніше дізнатися про те, якою на сьогодні є ситуація у громадах Київської області та решти регіонів України можна у дослідженні Центру спільних дій за посиланням>.
З 15 листопада 2023 року по 17 січня 2024 року Центр провів масштабне дослідження стійкості громад під час війни: 60 напівструктурованих інтерв’ю з представниками ОМС і кабінетне дослідження стратегічних документів територіальних громад, яке передбачало оцінку та аналіз ефективності стратегій розвитку, планів відновлення та/або їх проєктів. Центр спільних дій зберігає анонімність учасників дослідження задля їхньої безпеки.
Текст - Центр спільних дій, фото ілюстративне
