Етнографічна експедиція «Чорнобиль: перервана традиція»

today 18.08.2021 query_builder 20:25 remove_red_eye 89 bookmarks Новини

Нещодавно до Чорнобильської зони вперше за останні роки було відправлено етнографічну експедицію з метою вивчення зникаючих традицій, звичок, обрядів, ремесел та побуту регіону.

Ініціатором та організатором дослідження виступив Вишгородський історико-культурний заповідник. Славутич, як мала культурна столиця України-2021та спадкоємця культурної спадщини Чорнобильського регіону долучився до організації та прийому унікальної наукової події.

На жаль, нині наукові експедиції в Україні організовуються дуже рідко, тому отримані результати є особливо важливими для збереження культурно-етнографічної спадщини краю.

Після аварії на Чорнобильській АЕС в тіні залишилось те, що поволі руйнується етнокультурний пласт, притаманний цій місцевості – народні звичаї й традиції, повір’я, архаїстично-побутові культурні реалії, автентичні особливості ремесел, ігри й забави, особливості народних святкувань тощо. А ще елементи матеріальної культури: старовинні обрядові, побутові речі, що збереглися у носіїв регіональної етнічної культури. Втрачаються й автентичні елементи традиційної для Чорнобильського ареалу Полісся архітектури.

Те, що залишилось, потребує невідкладних заходів з фіксації, дослідження, систематизації й оприлюднення для прийдешніх поколінь – як істориків, етнографів, краєзнавців, педагогів, бібліотекарів, так і широкого загалу зацікавлених осіб.

Етнографічна дослідницька експедиція «Чорнобиль: перервана традиція» під керівництвом директорки Вишгородського історико-культурного заповідника Влади Литовченко має на меті збір автентичного етнографічного матеріалу, вивчення сучасного стану побутування традицій та інших етно-елементів Чорнобильського ареалу, фіксування етнічної спадщини методами аудіо-, фото-, відеозйомки, систематизацію зібраного матеріалу з метою подальших досліджень. А також оприлюднення перебігу та результатів дослідження.

Під час експедиції були відвідані населені пункти, що знаходяться в зоні відчуження, яких з часом, як і самоселів, що у них живуть, стає все менше: якщо у 2002 році їх нараховувалось майже 300, то у 2021-му –тільки 99. Проводилася робота і в наукових та музейних фондах міста Славутич.

Варто зауважити, що значна кількість культурно-етнологічних матеріалів цього ареалу була зібрана в Славутичі, де живуть носії автентичних традицій регіону, свого часу переселені з Прип’яті. Місцеві жителі радо поділились своїми спогадами і розповіли про традиції, які зберігають. Багато дійсно унікальних етнографічних матеріалів з Полісся зібрано і у Краєзнавчому музеї м. Славутича та Чорнобильської АЕС. Вони заслуговують на увагу як неоціненні зразки регіональної культури – зокрема, тут представлена колекція поліського та білоруського одягу, яка показує відмінності цього ареалу (ті ж шарафани, елемент місцевого одягу, або рушники, що перегукуються з вишгородськими рушниками). Все це потребує подальшого вивчення та дбайливого збереження.

Фото та текст надіслала Oksana Tukalevska

92 запитів за 0,222