Київський Париж - так називали сучасники вулицю Миколаївську (нині В. Городецького), розбудова якої розпочалася 1895 року на місці садиби професора університету Святого Володимира Фрідріха Мерінга. І це не дивно, адже її забудовою займалися видатні архітектори Георгій Шлейфер, Едуард Брадтман та Владислав Городецький.
А 1903 року вулицю прикрасила унікальна будівля "Гіппо-Паласу" - це був найбільший двоповерховий цирк не лише в Російській імперії, а й взагалі в Європі.
Протягом семи років тут склався унікальний ансамбль розкішних житлових та громадських будівель в стилі віденського модерну, що не мав аналогів у місті. Це були житлові прибуткові будинки, готель "Континенталь", будинок товариства "Работник", меблева фабрика Йосипа Кімаєра.
…Київ кінця ХІХ століття стрімко розвивався, з'являлися нові заводи і фабрики, поступово він перетворювався з патріархального містечка у економічно розвинене місто. Зростали й прибутки киян, звідси попит на всілякі розваги, а пропозицій було досить мало. Саме тому 1891 року гласні Київської думи запропонували збудувати у місті цирк.
Були різні ідеї, але всі вони не влаштовували з тих чи інших причин тогочасну київську владу. І лише пропозиція Петра Крутікова припала до вподоби керівництву міста - у березні 1902 року він запропонував за власний кошт збудувати кам'яний цирк і зібрати трупу для нього. Але погодження проєкту затяглося на цілий рік й лише 24 березня 1903 року йому дозволили зводити цирк.
Чому ж влада довірила спорудже ння саме Петру Крутікову?
Він народився в Києві 4 квітня 1860 р. Закінчив гімназію Павла Галагана. Навчався в Київському університеті Святого Володимира. Був чиновником канцелярії київського генерал-губернатора, але дозволив собі піти у відставку і усамітнитися у родинній садибі, де займався дресируванням коней.
На час звернення до влади зі своєю ідеєю, він був відомим дресирувальником коней, йому аплодували у багатьох країнах світу під час його чотирьохлітнього турне по Європі. Сам президент Франції Казимир Пер'є під час гастролей Крутікова в Парижі прийшов подивитися на його унікальні циркові номери.
Дресирувальник завжди аналізував переваги зарубіжних цирків, звертав увагу й на їх недоліки. Тому й вирішив збудувати у Києві власний цирк, максимально зручний як для акторів, так і для глядачів.
Крутіков був небідною людиною. Але йому довелося продати маєток, який він отримав у спадок від батька, щоб за 100 тисяч рублів придбати у комерційного банку ділянку землі на Миколаївській вулиці. Саме тут за пів року виріс "Гіппо-Палас" (Кінний палац). Загалом це будівництво обійшлося знаменитому киянину у 325 тисяч рублів - на той час величезна сума.
До речі, проєкт цирку спочатку було замовлено архітекторові Владиславу Городецькому, але дресирувальника він не задовольнив. Тому проєктував будівлю майбутнього цирку архітектор Едуард Брандтман. Він був прихильником еклектики, пробував власні сили й в стилі модного тоді модерну.
При будівництві цирку архітектор широко використав залізобетон, скло, декор, притаманний модерну, завеликі архітектурні об'єми. Для контрасту з безліччю дрібних архітектурних деталей сусідніх будинків головний фасад споруди прикрасила широка арка-вікно, яка складалася з трьох частин, що стала архітектурною домінантою двоповерхової споруди при стриманості наріжного декору. Брандтман використав низку нововведень, серед яких парове опалення та гардероб, освітлення електрикою та через скляний купол, зала, що вміщувала 2000 глядачів, мала досконалу акустику, що зробило її найбільшою у тогочасному Києві.
Цирк Крутікова було відкрито для відвідин вже 23 листопада 1903 року. Й відразу він став одним із найпопулярніших закладів міста, головною фішкою якого були циркові номери з конями. Саме ці тварини стали головними дієвими особами цирку Крутікова, а працівники трупи позаочі називали власника самодуром, який коней любить більше, ніж людей.
Зі своїми парнокопитними друзями Петро Крутіков продовжував успішно гастролювати світом, а в цей час цирк перетворювався на концертну залу.
Тут співали Федір Шаляпін, Леонід Собінов та італійський баритон Тітта Руффо, декламували свої твори Олександр Купрін та Володимир Маяковський, французький актор і сценарист Макс Ліндер, свої лекції читав театральний режисер Всеволод Мейєрхольд, цирковий актор Володимир Дуров, тут виступав український велетень і один із найвідоміших борців Іван Піддубний.
А у роки лихоліття, коли владу захопили більшовики, Петро Крутіков поспіхом залишив країну. Оселився в Італії, де його сліди й загубилися.
До речі, саме тут 29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР, а об одинадцятій годині того ж дня відкрився Всеукраїнський з'їзд хліборобів, на якому генерала Павла Скоропадського було обрано гетьманом України.
Так закінчується історія "Гіппо-Паласу". Більшовики будівлю націоналізували, а 1941 року диверсійними загонами НКВС родзинку Києва було знищено.
На місці цирку 1964 року було збудовано кінотеатр "Україна".
Олександр Дяченко
