Лосі добре почуваються у Чорнобильському заповіднику

today 18.12.2021 query_builder 11:36 remove_red_eye 269 bookmarks Новини

Чисельність лосів в нашій країні різко скоротилася, а ось в Чорнобильському заповіднику вони живуть і розмножуються. Вже випав перший сніг. Але місцеві тварини пристосовуються до будь-яких погодних умов.

На знімку Сергія Домашевського лосиха-мама відпочиває на снігу, поки лосеня-підліток – на сторожі, повідомляє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.

До слова, в Україні зустріти лося можна лише на півночі. Довжина тіла самця до 3 м, висота в загривку до 2,3 м, маса 360—600 кг, самки дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняється від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг, інформує Вікіпедія.

У самців є величезні роги, нерідко лопатоподібні за формою; їхній розмах досягає 180 см, маса — 20-30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді — грудні і ходить без них до квітня — травня. Самки безрогі.

До слова, роги лося є відомим мисливським трофеєм, який є об'єктом мисливського колекціонування і які виставляють на конкурси мисливських трофеїв.

Лосі населяють різні ліси, чагарники вербняків по берегах степових річок і озер. Велике значення для них має наявність боліт, тихих річок і озер, де влітку вони годуються водною рослинністю і рятуються від спеки. Взимку для лося необхідні змішані і хвойні ліси з густим підліском. У тій частині ареалу, де висота сніжного покриву не більше 30—50 см, лосі живуть осіло.

У лосів немає певних періодів харчування і відпочинку. Літня спека і гнус роблять їх нічними тваринами, а вдень вони заходять в озера і болота, де можна сховатися по шию у воду, або в густі хвойні молодняки, які дещо захищають від комах. А ось взимку лосі харчуються вдень, а вночі майже весь час залишаються на лежанні. У великі морози тварини лягають в пухкий сніг так, що над ним стирчали тільки голова і загривок, що скорочує тепловіддачу. Взимку лось сильно толочить сніг на ділянці, званій у мисливців лосиним «стійбищем», стойбом.

Лосі харчуються деревинно-чагарниковою і трав'янистою рослинністю, а також мохами, лишайниками і грибами. Влітку вони поїдають листя, дістаючи його завдяки своєму зросту зі значної висоти; годуються водними і біляводними рослинами. В кінці літа відшукують капелюшні гриби, гілочки чорниці і брусниці з ягодами. З вересня починають скушувати побіги і гілки дерев та чагарників і до листопада майже повністю переходять на гілковий корм. До основних зимових кормів лосів належать верба, сосна, осика, горобина, береза, малина, жостір; у відлигу вони гризуть кору. Майже всюди лосі відвідують солонці; взимку злизують сіль навіть з шосейних доріг.

Лосі швидкі, бігають до 56 км/год; добре плавають. Розшукуючи водні рослини, можуть тримати голову під водою більше хвилини. Від хижаків обороняються ударами передніх ніг. З органів чуття у лося краще всього розвинені слух і нюх; зір слабкий — людини, що нерухомо стоїть, він не бачить на відстані кількох десятків метрів.

У лютому 2017 року Міністерство екології та природних ресурсів України спочатку офіційно заборонило полювання на лосів на всій території країни строком на 25 років, а потім занесло вид у Червону книгу України.

Фото - Сергія Домашевський, Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

92 запитів за 0,245