Ніжинська красуня і невгамовний Пікассо

today 26.06.2021 query_builder 07:56 remove_red_eye 314 bookmarks Історичні паралелі, Новини

У Ніжині 17 червня 1891 р. у родині полковника Степана Хохлова з’явилася на світ донька Ольга, хрещено її було у місцевій Хресто-Воздвиженській церкві. Тут вона провела перші роки свого життя, але незабаром родина Хохлових переїхала до Петербургу. На канікулах сім’я відвідала Париж, де юнка відвідала виставу мадам Шрессонт. Відтоді у неї з’явилася мрія стати балериною.

Дівчина із збіднілої аристократичної родини почала навчатися в балетній школі в Петербурзі, де познайомилася із засновником «Російських сезонів» у Парижі Сергієм Дягілєвим. Ольга Хохлова ослухалася батьків, котрі були категорично проти її занять балетом, бо вважали, що аристократи балет дивляться, але не виконують його. У 1912 р. вона стала танцівницею «Русского балета» Сергія Дягілєва. Зірок з неба не хватала, навіть не мріяла стати примою, однак юнка з кордебалету вражала гордою поставою, незалежністю поглядів і довершеною красою, а Дягілєв пишався своїми «дівчатками зі шляхетних родин».

У Римі із Сержем Дягілєвим і його двоюрідним братом Ігорем Стравінським подружився Пабло Пікассо.

Саме тоді й відбулося знайомство 36-річного художника з молодшою на десять років Ольгою. Щодня вони прогулювалися «вічним містом», відвідували виставки, музеї. Пікассо і не помітив, як закохався в Ольгу. Але вона спочатку не відповідала на бурхливі залицяння митця.

У бурхливому 1917 році Дягілєв запропонував тоді вже відомому Пікассо зробити декорації до балету «Парад» на музику Е. Саті в постановці Л. М’ясина. У травні того ж року у паризькому театрі «Шатле» відбулася прем’єра «Параду». Тоді у Франції обстановка була чимось схожа до нашої: тривали бої французької армії з німецькою, в залі були російські солдати-відпускники. Вистава закінчилася скандалом: публіка кричала: «Смерть росіянам!».

Однак керівник трупи повіз «Парад» у Мадрид і Барселону. За ними поїхав і закоханий Пікассо. Він постійно малював Хохлову в реалістичній манері.

Як писала дослідниця Ганна Черкаська, «Пікассо, який з 14 років пізнав ласки професіоналів сексу жіночого та чоловічого роду, не раз мав хвороби від Венери, поділяв жінок на дві категорії – Богиня та шмата для підлоги. Ольга була не тільки Богинею, вперше у житті іспанець отримав незайманість. Це його так вразило, що він не стримався і розповів про це письменниці Гертруді Стайн.

У Барселоні Пікассо познайомив Ольгу зі своєю матір’ю. Вони разом ходили на вистави, але одного разу мати сказала: «Мій син живе сам для себе, з ним не може бути щаслива жодна жінка».

Коли «Русский балет» відправився до Латинської Америки, Ольга лишилася в Європі. Вибір між долею пересічної балерини і шлюбом із відомим живописцем було зроблено. У Франції вони поселились у будинку в передмісті Монруж – з прислугою, собаками, птахами».

І наполегливість Пікассо увінчалася успіхом - 12 липня 1918 р. в мерії 7-го паризького округу Пабло Пікассо та Ольга Хохлова одружилися, а в соборі Олександра Невського на вулиці Дар’ю відбулося вінчання. Серед гостей були такі відомі особистості того часу, як Аполлінер, Дягілєв, Кокто, Матісс, Г. Стайн.

Пабло Пікассо, який втратив голову через красуню з України, уклав шлюбний контракт, згідно якого усе майно – спільне; а при розлученні пополам діляться навіть картини. Після весілля молоді перебралися до нової квартири у центрі Парижа на вулиці Бовсі. Пікассо жив серед геніального безладу на першому поверсі, другий поверх облаштувала Ольга. Безхмарні кілька років життя: прогулянки з собаками, машина з водієм, ікра, шампанське. Був час Пікассо заздрісно дивився на гірчичного кольору панталони Ігоря Стравінського, тепер же він став модним денді.

У 1921 р. у 40-річного Пікассо народилася перша дитина - син Пауло. Щастя досягло найвищої точки: митець створював все нові портрети сина та дружини.

Але поступово Ольга перестала бути Богинею, Пабло хотів чогось нового, свіжих пристрастей. Пікассо не цікавило тіло після дітонародження, він шукав юну красу. Ольга ревнувала, не могла зрозуміти, чому росте прірва між ними.

У 1927 р. художник познайомився з 17-річною француженкою з Марі-Терез Вальтер.

До художника завітало чи не найбільше сексуальне захоплення останніх років. Пікассо поселив коханку у квартирі напроти їх сімейних апартаментів. Від друга чоловіка Ольга дізналася про Марі, але вже не влаштовувала скандалу, а робила вигляд, що ні про що не знає. Десь у 1935 році Марі-Терез з’явилася до Ольги з дочкою на руках. Розповіла пригніченій Ользі, що це теж твір Пікассо. Ольга швидко зібрала речі, забрала сина й поїхала на південь Франції. Подала на розлучення. Але Пікассо вже був не готовий ділити все навпіл. Пабло пішов із родини, але юридично шлюб не розірвав і він тривав ще 23 роки.

Ольга Хохлова померла від онкології 11 лютого 1955 року. Пікассо не прийшов на її похорони. Її поховали на кладовищі у Гран-Жас, що в Каннах.

А Марі так і не стала Богинею. Місце музи зайняла художниця, поетеса Дора Маар (справжнє ім’я – Генрієта Теодора Маркович), яку Пікассо помітив у своїй улюбленій кав’ярні.

А ще була Франсуаза Жило.

На схилі життя, у 79 років Пікассо вдруге одружився з Жаклін Рок. З Жаклін вони були разом 20 років, 17 із яких Пікассо вже не малював інших жінок.

Олександр Дяченко за матеріалом uahistory та з інших джерел

Фото із сайту uahistory

87 запитів за 0,215