Останні дні місцевого самоврядування

today 04.08.2020 query_builder 21:23 remove_red_eye 900 bookmarks Новини

Укрупнення та партизація – шлях до монополізації місцевої влади. «Місця під сонцем» вистачить не всім.

За три місяці до місцевих виборів Верховна Рада видала на-гора остаточні зміни до Виборчого Кодексу, що, зокрема визначають, за якими правилами 25 жовтня ми обиратимемо мерів та депутатів місцевих рад.

Відверто, таким фінтом - переписувати виборче законодавство за місяць до старту кампанії - не гребували і попередні влади - так було і в 2010, і в 2015 роках. І щоразу над виборчою системою ставили експерименти - мажоритарка, закриті та відкриті партійні списки. Як тільки не обирали українці народних обранців?! Та "Слуги народу" в цьому питанні перевершили своїх попередників. 25 жовтня депутатів місцевих рад (із кількістю виборців понад 10 тисяч) знову обиратимуть за новою партійною системою. Ба більше, цього разу експеримент торкнувся й форми бюлетеня. Тепер виборець має поставити галочку напроти назви обраної політсили та поруч у трафарет вписати номер кандидата від цієї партії, якого він підтримує. Прізвища кандидатів із нумерацією зазначатимуться в другій колонці бюлетеня.

З огляду на таку непросту систему волевиявлення вже можна прогнозувати, що кількість зіпсованих бюлетенів на цих виборах буде рекордною. Така система голосування може спричинити й зайві черги. Щоб людина розібралася з трафаретами та галочками, потрібен час. Ще слід враховувати, що на Київщині кожен голосуючий отримає по чотири бюлетеня (за депутата облради, за депутата районної ради, за голову та депутата ОТГ).

Складності виникатимуть й при підрахунку голосів, який на великих дільницях в кращому випадку триватиме до ранку.

Зважати треба й на той факт, що нова партійна система з відкритими списками спершу прописувалася під великі міста і зовсім не адаптована для сільських ОТГ. Це може призвести до того, що від маленьких сіл у громадах взагалі не буде представників, а великі отримають навіть більше, ніж при мажоритарці. Адже шлях на укрупнення торкнувся й виборчих округів. Так, громада на 12 тисяч виборців в середньому буде поділена лише на 3 округи, в кожному з яких партії мають право виставляти від 5 кандидатів. Тож кандидату, приміром, від Гаврилівки Бучанської ОТГ буде легше набрати більше голосів, ніж кандидату від маленької Луб'янки. А це напряму ставить під сумнів владну обіцянку, що в ОТГ будуть представлені щонайменше всі ради, які об’єднуються.

Ще більшості українських сіл вперше доведеться приміряти на себе реалії суцільної партизації. Адже депутатом ОТГ від 10 тисяч виборців можуть бути лише висуванці партій. Під цей принцип в зникаючому Києво-Святошинському районі, наприклад, потрапили Дмитрівська, Білогородська, Борщагівська, Вишнева, Боярська громади. Вочевидь такий підхід вплине на якісний склад депутатських корпусів, де представників місцевих еліт (кланів) розбавлять чужаки-парашутисти та партійні клерки-наглядачі. Передбачити, які наслідки це матиме в майбутньому поки нереально. Наразі зрозуміло одне, що місць під сонцем катастрофічно не вистачатиме – переважна більшість представників сільських «еліт» ризикують залишитися за бортом або ж потрапити під вплив тих чи інших партійних структур. Така монополізація влади (перепрошую, про децентралізацію в цих умовах взагалі не йдеться) гіпотетично спровокує зростання ролі громадських активістів та посилить рух ГО, які будуть підживлюватися тими, хто випаде з обойми. А їх армія вперше досягне рекордної кількості.

Тож експеримент триває…

Фото із мережі Інтернет

92 запитів за 0,335