Про що мовчать стіни Бучанського замку, або Садиба Штамма – як символ епохи

today 09.06.2021 query_builder 23:20 remove_red_eye 352 bookmarks Історичні паралелі, Новини

Власний матеріал журнала Київщини "Корисний формат. Нове передмістя"

- Не зволікайте. З хвилини на хвилину будинок оточать. Беремо тільки найцінніше, - знервовано промовляв чоловік до панянки, яка голубила дітей, спостерігаючи за швидкими рухами покоївки.

Хіба міг він навіть у жахливому сні уявити, що з власної садиби, в облаштування якої вклав стільки сил та енергії, доведеться так ганебно тікати.

Добре, що хоч підземні ходи збудував. Ніби відчував, що вже скоро скористається ними.

Цілком ймовірно, що така обачність врятувала життя родині талановитого німецького інженера Євгена Штамма. Переповідають, що у буремні роки Жовтневої революції, він нібито разом із дружиною та дітьми підземними ходами тікав зі своєї садиби від бійців загону отамана Орлика, які того часу промишляли на Київщині.

За біографічними даними, на початку ХХ століття Євген Леонідович, відомий інженер шляхів сполучення, один із засновників Києво-Ковельської залізниці, вирішив збудувати у передмісті Києва будинок.

Земельну ділянку він приглядів на західній околиці Бучі. Як відомо, на той час цю місцевість вже встигли облюбувати відомі київські підприємці та представники інтелігенції.

Якщо вірити оприлюдненим відомостям, Штамм придбав земельну ділянку площею 17811 кв сажнів землі або 19,46 га у Разувєтової, а згодом побудував на ній великий будинок на 676 кв м, а також 5 невеликих будинків від 35 до 116 кв м.

Саме ця садиба вже не одне десятиліття приваблює до Бучі туристів. Хоча від бувалого лоску мінізамку, зведеного у неонорманському стилі, залишився лише потьмянілий від часу та людського невігластва цегляний каркас.

Спочатку була… залізниця

Історія інженера Штамма, який проєктував залізницю Київ-Ковель, тісно переплетена з історією самого міста Буча. Перший населений пункт у цій місцевості, який носив назву Яблунька, згадується ще у 1630 році. Він знаходився на полустанку Києво-Ковельської залізної дороги, поява якої і дала поштовх для розвитку території та створення нових населених пунктів. Далі від новозбудованої залізниці почали розростатися робітничі містечка і селища, які згодом перетворилися на мальовничі міста Ірпінь, Буча, Ворзель, Гостомель…

Бучу заснували в 1898 р. як поселення біля полустанку новозбудованої Києво-Ковельської залізниці, в якому жили саме будівельники та залізничники. Є легенда, що під час спорудження залізниці людям не виплатили кошти - й вони підняли бучу. Мовляв, звідти і назва населеного пункту. Але на стародавніх мапах із легкістю можна знайти річку Буча. Тож, більш вірогідно, що поселення носить саме її ім'я.

Завдяки чудовій природі та наявності транспортного сполучення Буча досить швидко перетворилася на курортне містечко, де із задоволенням відпочивала київська інтелігенція зі своїми родинами. Зокрема, тут багато часу проводила родина Опанаса Булгакова, батька відомого письменника. Михайло Булгаков також часто відвідував Бучу. Тут також знаходилася дача Євгена Патона. Він щороку зі своєю сім'єю проживав у містечку по кілька місяців. Потім тут хазяйнували його сини. Борис Патон подарував споруду під будинок творчості інституту, яким керував. Але свого часу споруда частково згоріла.

Також у Бучі одними із перших побудувалися художник, засновник Київської школи живопису Микола Мурашко, композитор Левко Ревуцький, юрист Неметті та актриса Інсарова. У різні часи тут відпочивали Марія Заньковецька, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Ігор Шамо.

Тож, не дивно, що Євген Леонідович Штамм теж вподобав цю місцевість та більше того, збудував у Бучі справжню перлину архітектури.

Про що мовчать стіни?

Маєток інженера вражав не тільки своїм розмахом, але й витонченими архітектурними формами. Загальний вигляд садиби створювали будинок Штамма та дерев'яні споруди для слуг. Комплекс оточував парк, через який до фасаду маєтку вела пейзажна алея.

Двоповерховий будинок, в якому мешкала родина інженера, прикрашає складний, красивий цегляний декор.

Головний фасад маєтку з боків має дві круглі башти з декоративними бійницями і шатровим завершенням. Під бійницями йде справжній аркатурний фриз. Вікна другого поверху мають напівциркульні завершення та прикрашені лиштвою. Поруч із маєтком розміщено господарські споруди, деякі збереглися до нашого часу. Серед них - будиночок садівника. Родина Штамма утримувала прислугу та кухарів, які також мешкали в окремих дерев'яних будинках, що збереглися донині.

Штамм був не просто багатою людиною, а й досить відомим меценатом, який всіляко сприяв поширенню науки та освіти. Так, в одному із будиночків, що розташовувалися у межах маєтку, він організував школу для бідних сільських дітей, які мешкали на хуторі Ястремщина.

Та свої корективи в розмірене життя інженера і його родини внесла революція 1917 р. Сім'ї Штамма довелося поспіхом залишити Бучанський маєток. До речі, підземні тунелі, що вели від замку і якими нібито під час втечі скористалися власники садиби, збереглися. Однак сьогодні вони захаращені завалами та сміттям, а тому - непрохідні.

Після революції кардинально змінилося не лише життя відомого інженера, а й його Бучанського маєтку, який став певним віддзеркаленням суспільних перебудов та локальним символом епохи.

За волею радянської влади у садибі Штамма розмістять дитбудинок. Згодом цю установу трансформують у дитячий санаторій "Дружній". Тут будуть проходити реабілітацію діти з психоневрологічними захворюваннями. До речі, садиба слугуватиме спальним блоком. За цим призначенням будинок використовуватимуть аж до 2004 року.

І хто знає, можливо, так тривало б і донині, якби в санаторії не сталася велика пожежа. Причини займання називають різні. Банальне коротке замикання чи ялинка зайнялася на Новий рік - достеменно не відомо. Утім, усі джерела одностайні в одному: під час пожежі ніхто із дітей та персоналу не постраждав. Переповідають, нібито няня та медсестра, які працювали в санаторії, врятували з вогню 10 дітей. Єдиною жертвою інциденту став замок Штамма, який повністю вигорів зсередини. Свідки розповідають, що після пожежі всередині вцілів лише старовинний камін. Одразу після інциденту будівлю планували відремонтувати. На щастя, стіни, складені з дореволюційної цегли, виявилися міцними. Було навіть розпорядження мера Києва О. Омельченка. Але, як-то кажуть, не судилося…

Справжній мінізамок серед сучасних новобудов

Лише наприкінці 2019 року садибу Штамма, що знаходиться за адресою: м. Буча, вулиця Києво-Мироцька,133, було внесено до Переліку об'єктів культурної спадщини Київської області. Хоча юридично вона належить столиці. Але, як запевняє Бучанський міський голова Анатолій Федорук, міськрада готова забезпечити співфінансування відновлювальних робіт та належне утримання цієї архітектурної перлини, що має історичну й культурну цінність та може стати окрасою містечка під Києвом. Зрештою, навіть у занедбаному та понівеченому вогнем стані маєток видатного інженера вже не одне десятиліття приваблює туристів із різних куточків країни.

Тож останнє слово лишається за столичною владою.

Замість післямови

На Київщині досить багато прекрасних пам'яток архітектури минулих століть. На жаль, у більшості своїй вони - у занедбаному стані. Не менш втішною є й доля маєтку Остен-Сакенів, про який також писало наше видання. Час та людська недбалість швидкими темпами руйнують шедеври архітектури… Це і не дивно, адже зараз у моді велике, а не величне.

Журнал Київщини "Корисний формат. Нове передмістя" - Олександр Дяченко, Катерина Осадча

Фото із мережі Інтернет

92 запитів за 0,278