Секрет світлин, на яких зображено щастя

today 11.12.2019 query_builder 20:21 remove_red_eye 142 bookmarks Новини

7 грудня у Боярському краєзнавчому музеї відкрилася персональна виставка «Погляд крізь об’єктив» фотохудожника Олександра Миколайовича Лавінюкова. Виставка приурочена до міжнародного Дня людей з інвалідністю.

Тематично виставка має два розділи: репортажні фото про життя людей з інвалідністю (світлини «Ті, що співають руками», «Зимові параолімпійці», «І на візку танцювати можна!» тощо) та пейзажні фотозамальовки, які вражають своїм надзвичайно свіжим поглядом на світ у всіх його проявах.

Ось в об’єктиві дельфін, який хвалиться-хизується впійманою рибиною, ось під кілем лайнера пролітають в бризках морської піни відважні чайки, ось перлини холодної роси бринять на нитках мережива павутини, ось завмерла в останньому своєму леті на самісінькому краю урвища красуня-сосна… Кожний сюжет не просто фіксує мить життя, а торкається найпотаємніших струн сердечних навіть випадкового глядача.

Звідки ж така увага до деталей? На це питання Олександр Лавінюков – випускник Одеського інституту інженерів морського флоту (нині – Національний університет «Одеська морська академія), інженер-конструктор 1 категорії, який працює в інженерному бюро «Корвет», розробляючи креслення для галузі суднобудування – відповідає просто: «Помічати деталі – це мій професійний обов’язок. Бо в кресленні не можна пропустити жодної дрібниці. А от встигнути «впіймати» їх об’єктивом – то вже досвід. Тому що фотографією захоплююся з 11-річного віку».

Що ж до висвітлення життя людей із особливими потребами, то Олександр Миколайович дійсно приділяє цій темі особливу увагу. Тому що, будучи інвалідом по зору, знає про це життя не з чуток… А тому намагається (і йому це таки вдається!) жити тим життям, від якого й у людини цілком здорової подих перехоплює. Ну наприклад: фотографує під водою і над хмарами, є учасником театралізованих постановок із життя греків та інших народів, що населяють його рідну Одесу чи закриває (звісно ж у воді!) купальний сезон… 31 грудня, а новий відкриває… 1 січня!

Можливо, саме в цьому й полягає секрет унікальності світлин пана Олександра, які вражають своїм надзвичайно свіжим поглядом на світ. Секрет світлин, на яких зображено щастя.

Мимоволі задаєш собі питання: хто ж може жити таким життям? Відповідь – у біографії Олександра Миколайовича: воїн духу та вірнопідданий світописець Святої Вероніки! Свого часу Олександр Лавінюков вступав до військового училища, та через вади зору бажання стати військовим так і залишилося мрією. А щодо християнської Святої Вероніки – то тут і зовсім все просто. Як стверджує легенда, коли виснажений Ісус впав в черговий раз під вагою хреста на своїй дорозі до Голгофи, до нього підбігла жінка на ім’я Вероніка. Напоївши Спасителя водою, вона подала йому свій плат (шматок тканини), щоб обтерти обличчя. А коли прийшла додому, то побачила, що на тканині закарбувався святий лик Спасителя, «справжній образ» (лат. Icona vera) особи Ісуса. Так, згідно легенди, і звилася перша «фотографія»… До речі, слово «фотографія» походить від грецького φώς (φωτός) — «світло» та γράφω — «пишу». Відтак майстрів такого рівня можна сміливо назвати навіть не фотохудожниками, а світлописцями.

І ще один цікавий момент із біографії члена херсонського фотоклубу «Свіжий погляд» Олександра Лавінюкова, із персональними виставками якого знайомі жителі Херсона, Києва й інших міст України. Із Бояркою його пов’язує відпочинок у санаторії УТОС. Який він поєднав із пошуками нових цікавих тем для своїх фоторобіт у повсякденному житті міста та надихаючись навколишньою боярською природою. Тому на виставці знайшлося місце й для декількох суто «боярських» робіт.

А тим, кого зацікавила наша розповідь, нагадаємо: виставка світлописця Олександра Миколайовича Лавінюкова працюватиме в Боярському краєзнавчому музеї до 20 грудня. Тож у вас ще є можливість побачити ці просто таки унікальні світлини на власні очі.

Радислав Кокодзей, фото автора

92 запитів за 0,321