Скільки бідних в Україні?

today 28.01.2021 query_builder 16:36 remove_red_eye 145 bookmarks Новини

На думку директорки Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ Елли Лібанової, приблизно 2,5-3 мільйони українців знаходяться за кордоном на заробітках. Вона вважає, що через пандемію частина людей відклала плани стосовно міграції – зараз просто важче знайти роботу, яка дозволить надовго залишитися жити за кордоном. Більше того, трудова міграція, окрім усього іншого, сприймається у нас як певний соціальний ліфт. Навіть є "мода на міграцію".

Про це Лібанова заявила у розлогому інтерв’ю LIGA.net.

«За даними першого півріччя 2020 року (це останні дані Держстату про доходи і споживання, за якими ми ведемо моніторинг) рівень бідності становить 51%. Наразі, ймовірно, вище», - зауважила директорка.

Вона намалювала зведений портрет бідної людини саме в Україні: «Така людина не має вищої освіти, вона працює часто неповний робочий день або неповний місяць, заробітна плата – у всякому разі, офіційна – межує з мінімальною (з 1 січня 2021 року – 6000 гривень. – Ред.). Взагалі бідність працюючих має бути винятком і стосуватися переважно осіб із низькою кваліфікацією. В Україні ж понад 90% бідних родин мають у своєму складі працюючих, а двоє працюючих батьків не в змозі повністю забезпечити двох дітей навіть за низькими українськими стандартами споживання. Отже, народження другої дитини створює дуже серйозний ризик зубожіння, а багатодітні сім’ї майже всі бідують. Також суттєвий ризик – безробіття навіть однієї особи».

В Україні погана ситуація з освітою. «Ми моніторимо дані про зв'язок бідності з рівнем освіти з 1999 року – є чітка інформація, яка свідчить про меншу частку бідних людей серед людей з вищою освітою, аніж у інших категоріях. Можливо, вони працюють не за фахом, але мають порівняно кращі доході, ніж інші громадяни. Так, бідність серед людей з вищою освітою становить 11%, серед тих, хто має середню освіту – 29%», - підкреслила Е. Лібанова.

Вона додала, що онлайн-освіта теж посилює соціальне розшарування. «Не кожен учень може відвідувати уроки онлайн, не кожен вчитель може їх нормально провести. Крім того, зв'язок – далеко не у всіх населених пунктах в Україні є нормальний інтернет. Ще один аспект – якщо родина заможна, крім усього іншого, вона в змозі найняти дитині репетитора, бідні ж не можуть собі цього дозволити. Та й батьки дітей з малозабезпечених родин не мають належної освіти і далеко не завжди можуть допомогти.

Карантинні заходи та дистанційне навчання посилюють спадкову нерівність та бідність. Ще один аспект, який мені не подобається в онлайн-освіті, – ми втрачаємо навички соціалізації. За оцінкою Світового банку, 64% загального багатства складає людський капітал. А це – освіта, кваліфікація та соціальні зв’язки. У бідних людей доступ до соціального капіталу обмежений», - зауважила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ Елла Лібанова.

92 запитів за 0,254