Сьогодні Стрітення — найважливіше свято в церковному календарі цього місяця. На 40-й день від народження Христа Марія разом з Іосифом пішла до храму, щоб принести жертву очищення. Пречиста принесла пару горлиць. У храмі вона зустріла праведного Симеона, котрому провидінням була передбачена зустріч із Месією. Взявши дитя на руки, Симеон благословив його, а Богородиці сповістив про її майбутню жертву.
Наші пращури вважали Стрітення святом початку весни, роботи без світла. У цей день освячували вогонь й воду. Саме стрітенські свічки вважалися чарівними і мали назву «громниця» («громничка»). Це були своєрідні обереги - їх запалювали й ставили перед образами під час грози, щоб врятувати людей і домашню живність від грому, щоб весняна повінь не пошкодила озимину і щоб мороз не побив дерева. А ще полум’ям громниці малювали хрести на сволоку — від усього лихого, підкурювали дітям волосся — щоб грому не боялись. також ці свічки давали в руки помираючим під час читання відхідної молитви.
Цінували також стрітенську воду, набрану з-під стріхи чи освячену в церкві. Люди вважали, що ця вода допомагає від хвороб, особливо від пристріту. Нею кропили та поїли худобу. А на Слобожанщині пасічники, коли приходила пора, кропили вулики.
На Гуцульщині в цей день ворожили на врожай кукурудзи. Клали надворі яйце і чекали. Якщо воно тріскалося (бо в лютому нерідко стояли сильні морози), то слід було чекати такого великого врожаю на кукурудзу, що аж «кошниці тріскатимуться від її кількості». Коли ж яйце лишалося цілим, то це означало, що кукурудза не вродить.
Наведемо кілька стрітенських прикмет, адже наші пращури уважно стежили за погодою саме цього дня:
- Як на Стрітення зі стріх капає, ще велика буде зима;
- День Стрітення теплий і сонячний, то й весна тепла;
- Якщо на Стрітення півень води нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться;
- Цього дня відлига — на ранню й теплу весну, сніг — на дощову, тривалу, а коли завірюха — весна буде пізня й холодна;
- Якщо в цей день не видно сонечка — чекай суворих морозів;
- Вітер на Стрітення — до врожаю плодових дерев;
- Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна;
- На дахах довгі бурульки — стільки ще випаде снігу;
- Якщо вранці випав сніг — на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень — зернові будуть середні, а увечері — недорід.
Наші пращури казали, що на Стрітення зима зустрічається з літом. При зустрічі зима й літо сперечаються між собою — кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше — літо перемогло зиму, а якщо холодніше — зима.
Щоб дізнатися більше про традиції та звичаї українського народу радимо прочитати такі видання:
Олекса Воропай. "Звичаї нашого народу". Етнографічний нарис. "Українське видавництво", 1958;
Ілюстрована енциклопедія українського народу. Звичаї. Свята. Традиції. Упорядник І. І. Сметана. Харків, видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля", 2012;
О. В. Ковалевський. Перлини української культури. Українські традиції. Харків, видавництво "Фоліо", 2011.
Фото із відкритих джерел
