Святкові турботи в старому Києві

today 02.05.2021 query_builder 14:56 remove_red_eye 50 bookmarks Історичні паралелі, Новини

На початку минулого століття напередодні Великодня крамниці Києва були забиті покупцями. Кияни скуповувалися, ходили з вузликами, згортками та коробками. Ринкові площі з раннього ранку оживали. Крики гусей, качок, верещання поросят змішувалися з говором торговців, розповідає сайт Хроніки Прекрасної Епохи.

Як правило, ажіотаж провокував зростання цін на 20-30%, що приводило у відчай домогосподарок. Так. у 1908 році, наприклад, кияни купували товари за такими цінами: 60 яєць - 1,6 рублів, фунт (0,4 кг) свинини - 19-20 копійок, індичка - 2,5-3 рублі, пара курей - 1,2 рублі.

Тоді був звичай прикрашати святковий стіл квітами, тому їх теж жваво пропонували покупцям. Головні торгові точки розміщувалися на Хрещатику в магазинах Вессера, Крістера, Крюгера, Бенедикса, а також в оранжереї Царського саду, де відкривалася масштабна виставка-продаж. До речі, найбільшим попитом у киян користувалися гіацинти, цибулини яких привозили з бельгійського Гента. Обороти в передсвяткові дні у продавців квітів становили 40-50 тис. рублів. І це при тому, що конкуренція малих і великих фірм знизила ціни і зробила товар доступним навіть для небагатих містян.

А ще одна прикмета Великодня - збільшення кількості людей в місті за рахунок приїжджих селян з навколишніх сіл та маси прочан. Прибували вони пішки і пароплавами з Київської, Чернігівської, Полтавської губерній.

Найвелелюднішим було в місті на Великдень 1910 року. Тоді збіглися в часі три важливі події: власне, свято, урочистості перенесення мощей преподобної Єфросинії Полоцької з Києво-Печерської Лаври на пристань, звідки вони відбули до Полоцька, і політ на аероплані знаменитого пілота Сергія Уточкіна.

Монастирські притулки не вміщали всіх прочан, яких налічувалося до 25 тисяч. Тому на скаковому плаці напроти будівлі військового училища розмістили намети для тих, хто залишився без даху над головою. 21 квітня в Київ прибув також член царського дому великий князь Костянтин Костянтинович для участі в урочистостях перенесення мощей.

У той же день місто паралізували натовпи народу, який прагнув потрапити на «скакове коло» - майданчик біля Сирецького аеродрому. Газети так описували картину цього «апокаліпсису»:

«Трамваї йшли не лише битком набиті всередині і на майданчиках, але й обвішані зовні з усіх боків живими гірляндами людей. Натовп, який не вмістився в трамваї і на візниках, йшов двома потоками по обидва боки бульвару і самовіддано місив ногами відчайдушний бруд вулиці за Єврейським базаром і далі на Шулявці. Житомирське шосе аж до самого скакового кола було заставлене екіпажами в три ряди, які просувалися повільними кроками».

Натовп зім'яв старі огорожі на скаковому колі, зламав паркани, прорвав оточення солдатів і навіть зайняв злітну смугу. Уточкіну насилу вдалося розчистити територію, щоб злетіти в повітря.

Фото із сайту Хроніки Прекрасної Епохи

92 запитів за 0,227