Відверто: Олексій Перфілов (Боярка)

today 19.08.2020 query_builder 14:04 remove_red_eye 1146 bookmarks Відверто, Новини

Біографічна довідка Олексія Перфілова

• Народився у Києві. Останні 25 років мешкає в м. Боярці.

• Вищу освіту здобув у Національній академії внутрішніх справ. Також закінчив магістратуру Академії управління МВС України.

• Багато років свого життя присвятив службі в Києво-Святошинському райвідділі поліції (м. Боярка).

1. Ви багато років свого життя присвятили роботі в правоохоронних органах. Чому обрали саме цей шлях?

- Деякий час займався творчою роботою, пов'язаною з кінематографом. І в цій сфері досягнув певного кар'єрного зростання. Та за покликом душі вирішив працювати у правоохоронних органах. У мене був вибір і я обрав саме цей шлях - захищати громадян.

2. Як поставилися батьки до Вашого вибору професії? Адже Ваш тато - заслужений артист України Лев Перфілов, який, зокрема, відомий за участю в культовому фільмі "Місце зустрічі змінити не можна"?

- Батьки абсолютно нормально сприйняли моє бажання працювати у правоохоронних органах. Та підтримували мене аж до своєї смерті. Після виходу фільму "Місце зустрічі змінити не можна" батька відзначили знаком "Відмінник міліції" саме за цю картину. Адже коли йшов фільм, кількість злочинів падала до нуля, всі сиділи вдома й, затамувавши подих, спостерігали за пригодами Гліба Жеглова і Володимира Шарапова. Кінострічка була дуже популярна. Власне, крім цього епізоду, з правоохоронними органами мою сім’ю ніщо не пов'язувало. Виріс я в творчій родині. Батько - відомий актор, мама була режисером, віддавалася своїй роботі повністю, хоча в останні роки отримувала за неї копійчану зарплату. Це було захоплення всього її життя.

3. Найяскравіший спогад дитинства, юності?

- Складно відповісти. Мабуть, коли помер Володимир Висоцький. Я тоді вперше і востаннє бачив, як плакав мій батько. Вони не були близькими друзями, скоріше добрими знайомими. Як розповідав батько, Висоцький мав славу не дуже компанійської людини, до себе не підпускав сторонніх людей, вів специфічний спосіб життя. Та водночас Лев Перфілов і Володимир Висоцький підтримували добрі відносини на зйомках і поза кадром.

4. А Ви захоплювалися творчістю Висоцького?

- Я захоплювався творчістю не лише Висоцького, а й Богдана Ступки, Інокентія Смоктуновського, Валентина Гафта, Олега Даля. Всіх згадати складно. Це була плеяда видатних артистів, яка, на жаль, вже залишила цей світ. Приміром, Гамлет у виконанні Смоктуновського і Висоцького - це різна трактовка образу, по-різному переданий біль. Але ж який професіоналізм, самовіддача, душевний щем.

Це були потужні особи, які зіграли незабутню роль у формуванні моєї особистості.

5. Ніколи не жалкували, що залишили світ кінематографу?

- Так склалося життя. Жалкувати не варто. Свого часу я написав сценарій, його схвалили, розпочалися зйомки… Але його величність випадок розпорядився по-іншому - і в 28 років я кардинально змінив сферу діяльності.

6. Що найбільше цінуєте в людях?

- Чесність, порядність, прямолінійність, почуття гумору, вміння сприймати критику, щирість.

7. Серед правоохоронців багато таких людей?

- Дуже багато, але їх спосіб життя, оточення, робота накладають певний відбиток на характер, манеру поведінки…

8. До чиїх порад прислухаєтеся? Кому довіряєте?

- Довіряю своїй інтуїції. Прислухаюся до порад близьких людей, друзів, яких небагато. Батьки завжди вчили порядності, чесності, не бути лукавим, цінувати своє прізвище, рідних, людей, які тебе оточують, не зраджувати їх. Слухаю своє серце.

9. Кому із сучасників симпатизуєте?

- Захоплююся людьми, які залишили родини, відмовилися від комфортних умов життя та пішли на фронт захищати суверенітет і цілісність України.

Поважаю Володимира Зеленського. Він сам зробив собі ім'я, створив потужну команду однодумців у досить жорсткому світі шоу-бізнесу, де панують справді вовчі закони, мав багато вдалих проєктів, зняв фільми, які із задоволенням дивляться мільйони людей, отримував непогані прибутки, але залишивши все, що було досягнене на той час, - вибрав нелегкий шлях для змін на краще у своїй державі. Не все виходить. Але у нас чомусь часто забувають про добрі справи людини, але згадують лише її невдачі.

На все потрібен час та команда, яка на стадії формування. Є успіх та помилки, які роблять його мудрішим і досвідченішим у керівництві державою.

10. Ваше життєве гасло, кредо?

- Цікаве запитання. Кредо - мабуть, вставати зранку, дивитися у дзеркало, і не кривитися від свого вигляду, від докорів сумління. Намагаюся жити чесно, бути порядною людиною. За можливістю допомагати людям, щоб не було соромно - міг, а не зробив. Ще з дитинства мене привчили не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні. Як казав батько, не потрібно втікати від грози. Треба йти в дощ, та рухатися далі.

11. Вистачає часу на читання книжок, перегляд фільмів? Назвіть найулюбленіші.

- Із серіалів подобається "Майстер і Маргарита" режисера Володимира Бортка, фільми "Ідіот", "Дядя Ваня". Із книжок - "Хрещений батько" Маріо П'юзо. І не тому, що тема злочинності, там є психологія, оцінка життєвих пріоритетів. Із задоволенням перечитую "12 стільців", "Золоте теля" Ільфа і Петрова, "Три товариші" Ремарка. Люблю й поезію - Лесю Українку, Тараса Григоровича Шевченка… Це невеликий перелік улюблених стрічок та книг.

Захоплююсь театром. Часто відвідую театр ім. Лесі Українки, із останнього, що сподобалося, - вистава "Уявний хворий".

12. Крім кіно та театру, ще маєте якесь захоплення, хобі?

- Люблю співати під гітару. Колись полонив своїм співом жіночі серця, але зараз вже рідше граю. Свого часу дружина подарувала хорошу гітару, але, на жаль, беру її в руки не так часто, робота забирає багато часу.

13. Без кого та чого не уявляєте свого життя?

- Без сім'ї, любові, родини та людей, які мене оточують. А без чого? Без розуміння та підтримки.

14. У Вас величезний досвід роботи у правоохоронних органах. Як, на Вашу думку, забезпечити громадський порядок у селах ОТГ, де інколи навіть дільничного інспектора немає?

- Рецепт простий - це комунікація і залучення громадян до охорони громадського порядку у своїх населених пунктах. Поліцейський не повинен чекати, коли до нього прийде людина зі своїми проблемами, він повинен надавати сервісні послуги, адже поліція - це не "караючий меч правосуддя". Якщо дільничний йтиме до людей, буде цікавитись їх проблемами, проводити профілактичні заходи, залучати громадськість до цього процесу, то на місцях буде порядок.

Лише постійна комунікація з населенням, спільне вирішення питань допоможуть подолати будь-які труднощі, в тому числі й у сфері громадського правопорядку.

Свого часу була проведена величезна робота, залучалися і обласний, і районні бюджети, були створені відповідні програми - надано фінансування на закупку камер спостереження, іншої необхідної техніки, яка суттєво допомагає у розкритті злочинів "по гарячих слідах".

А ось концепція громадських формувань у нас залишилася ще міліцейська. Коли цей закон писався, то він був на часі. Тоді за рахунок органів місцевого самоврядування намагалися залучити активних громадян до процесу охорони громадського порядку. Були прийняті зміни до Закону "Про громадські формування", що стосуються сьогодення.

Зараз є прекрасна програма - поліцейський офіцер громади. Село за свій кошт робить приміщення, забезпечує його всією необхідною технікою й пропонує поліції свою людину, яка після навчання стане поліцейським офіцером громади. Він звітуватиме перед громадою, на місці розкриватиме певні злочини, звертатиметься за необхідності до ювенальної превенції, оперативних служб. Треба, щоб кожен населений пункт мав такого поліцейського, який вирішував би проблеми тільки цієї громади, адже нині інколи один дільничний на сім сіл. Тож про яку ефективність роботи може йти мова.

15. У суспільстві зараз точиться дискусія щодо прав і обов'язків поліцейських. Як Ви вважаєте, чи достатньо прав мають правоохоронці для ефективного забезпечення громадського порядку, розкриття злочинів?

- У нас одна з найкращих Конституцій у Європі. Але більшість наших громадян добре обізнані про свої права, хоча часом забувають про обов'язки. У суспільстві спостерігається дефіцит взаємоповаги та розуміння. Часом дехто дозволяє собі безпідставно брудно лаяти поліцейських, ображати їх честь і гідність, міряти всіх під один гребінець, забуваючи, що ці люди першими приходять в критичних ситуаціях на допомогу. Безумовно, і серед правоохоронців зустрічаються недобропорядні люди. Та ми їх викриваємо і говоримо про це публічно.

Поки не з’явиться розуміння, що громада і поліція - це одне ціле, змін на краще не буде.

Нацполіція наразі впроваджує певні програми. До нас приїздить чимало спеціалістів із Європи, США: діляться досвідом, проводять тренінги та навчання в громадах.

16. Ми зустрічаємося напередодні місцевих виборів до новостворених об'єднаних територіальних громад. Ви, як мешканець Боярки, яким бачите наступного голову ОТГ, які людські та професійні якості він повинен мати?

- Насамперед голова ОТГ повинен бути гарним управлінцем. Він має створити сильну команду, яка бере активну участь у всіх процесах та є невід'ємною частиною змін у територіальній громаді, чути своїх виборців та мати з ними міцний зворотній зв'язок.

17. Особисто Ви маєте намір балотуватися? Що спонукало до такого відповідального рішення?

- Так. Я хочу позитивних змін у країні, в Боярській ОТГ, хочу брати участь в цьому процесі, тому й вирішив балотуватися. І повірте - це було нелегке рішення. Недостатньо бути хорошою людиною, треба розуміти, що і як слід робити, які інновації впроваджувати. Адже все колись закінчується - і треба буде жити далі, дивитися людям в очі.

18. Як забезпечити баланс розвитку міста і сіл громади?

- Я хочу, щоб люди, які колись жили у Боярці, селах громади й з певних причин залишили їх, повернулися назад, щоб тут вони мали все необхідне для достойного життя: роботу, дитсадки, школи, лікарні, зони відпочинку - всю необхідну інфраструктуру. Слід повернути Боярці статус курортного міста, розвивати зелений туризм у селах громади. Зараз пишемо програму, яку представимо людям, щоб вони могли висловити свою думку, внести пропозиції, запропонувати певні зміни. Саме так ми і знайдемо необхідний баланс та отримаємо зворотній зв'язок. А вже через рік вийдемо всією командою і доповімо людям, що встигли зробити.

Треба обов'язково розвивати бізнес, але у вже відведених промислових зонах. Залучати інвестиції. Житлове будівництво повинно бути, однак без висотної забудови. Вважаю, що слід зберегти орні землі, розвивати сільськогосподарський бізнес, відродити тваринництво, думати про екологію, про збереження лісів, водойм, очищення їх, приведення до ладу. Рада та виконком повинні бути сервісною службою - дати бізнесу можливість працювати на території ОТГ без бюрократичних перепон і хабарів. Слід спростити всі процедури, створити умови, щоб люди могли отримувати необхідні адмінпослуги у своєму населеному пункті. Подбати про сприятливі умови для бізнесу, повернути підприємців, котрі створять нові робочі місця та сприятимуть відродженню території.

Але це тільки початок.

19. Чи можливе маленьке "економічне диво" в окремо взятій ОТГ, адже об'єднані громади отримують досить багато стимулів для успішного розвитку?

- Можливе. Але дива не буде, буде кропітка робота, будуть досягнення, які спонукатимуть людей повертатися у Боярку, села громади. Спершу доведеться вирішувати багато організаційних питань: налагоджувати роботу структури, локальних систем освіти та медицини, вирішувати питання транспортного сполучення між населеними пунктами громади, робити все можливе для впровадження концепції розвитку міста.

20. Якою Ви бачите Боярську громаду через 5 років?

- Я впевнений, що ми зможемо втілити в життя все заплановане. Мрію, що в'їжджаючи в будь-який населений пункт громади, бачитиму усміхнені, щасливі обличчя, що люди дякуватимуть за зроблене. Це буде місце, куди хочеться повернутися, де хочеться жити, працювати та ростити своїх дітей.

87 запитів за 0,206