20 лютого за новим календарем української церкви православні згадують благовірного князя Київського Ярослава Мудрого (за старим церковним стилем його згадуватимуть 5 березня), пише unian.ua.
Ярослав Мудрий народився в 983 або 985 році (в різних джерелах дати розходяться) і був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира Великого.
Коли Володимир хрестив Русь у 988 році, то хрестив і своїх синів - Ярослав при хрещенні отримав ім'я Георгій (Юрій) на честь святого великомученика Юрія Переможця.
Ставши київським князем, Ярослав показав себе як мудрий правитель. За його правління Київська Русь пережила справжній розквіт. Ярослав першим склав збірник законів - 18 статей, де виявлялася повага до життя людини: тілесні покарання замінювалися грошовими штрафами та іншими м'якими заходами. Також князь заснував школи при храмах, дбав про виховання духовенства, створив книжкові майстерні та першу бібліотеку при Софійському соборі. Крім цього, князь завершив будівництво унікального храму святої Софії, а Київ за його правління став одним з найбільших міст Європи з майже 400 храмами.
Ярослав дуже шанував своїх предків і наполягав на визнанні святими княгині Ольги, Федора та Івана, а також свого батька Володимира і братів Бориса та Гліба. Діти та онуки Ярослава породичалися з багатьма королівськими родинами Європи, за що князя називають "тестем Європи". Київська держава зблизилася через династичні шлюби з Візантією, Польщею, Швецією, Норвегією, Францією, Угорщиною, Німеччиною. Сам Ярослав був одружений зі шведською принцесою Інгігердою (Ірина в хрещенні).
Щоб уникнути братовбивчої війни після своєї смерті, князь склав заповіт, в якому прописав права спадкування престолу. Нові правила передбачали, що київський престол буде переходити від старшого брата до молодшого, а потім вже до їхніх дітей, теж у порядку ієрархії. До цього влада передавалася від батька - старшому синові, а потім його дітям, чим, звичайно, були незадоволені молодші сини, які залишалися осторонь. Князь Ярослав вірив, що його система влади спрацює, проте міжусобиці продовжилися і після його смерті.
Помер Ярослав Мудрий у Вишгороді в 1054 році, був похований у саркофазі Софійського собору. У 1930-х роках мощі князя були вилучені, й їхня подальша доля невідома. У 2008 році великого князя канонізували, а в 2016 році на його честь освятили престол у Малій Софії.
Сьогодні також вшановують:
преподобного Лева, єпископа Катанського;
преподобного Агафона, чудотворця Києво-Печерського;
священномученика Садока, єпископа Перського, і ще 128 мучеників,
а також преподобного Агафона, папу Римського.
Згідно з колишнім, юліанським, стилем православні вшановують пам'ять преподобного Луки Елладського.
20 лютого віруючі звертаються з молитвами до благовірного князя Ярослава Мудрого - просять його молити Бога за Україну і мир, зміцнити віру, дати мудрості в неспокійні часи, а також зцілити тіло і душу.
У народі свято має цікаву назву - Лев-катальщик, яка походить від старовинної забави, коли з крижаних гірок каталися на санках. У давнину вважалося, що чим далі людина з'їде з гірки на санях, тим щасливішим буде для неї цей рік.
Також за традицією сьогодні потрібно спекти круглі коржі-колобки, загадуючи одне бажання - щоб все "котилося до щастя".
Фото - з сайту unian.ua
