21 вересня (4 жовтня за старим стилем) Православна церква відзначає знаходження мощей святителя Димитрія Ростовського, пише УНІАН.
У миру святителя звали Данило Савич Туптало. Він народився 1651 року в містечку Макарів Київської області, у родині сотника Київського полку. Данило навчався в Києво-Могилянській академії, а в 1668 році прийняв постриг у Кирилівському монастирі, отримавши ім’я Димитрій. Незабаром він став ієродияконом, а потім ієромонахом.
Проповідувати Димитрій почав у Чернігові. У різні роки він був ігуменом кількох монастирів, а також багато працював у Києво-Печерській лаврі - складав житія святих, займався просвітницькою діяльністю, боровся з пияцтвом і розколом. У 1697 році його возвели в сан архімандрита, і він продовжив служіння в Новгородсько-Сіверському монастирі.
Після себе святитель залишив багату літературну спадщину - проповіді, духовні драми, вірші та знамениті "Четьї-Мінеї", збірку житій святих у чотирьох томах. Поховали Димитрія в Троїцькому соборі Яковлевського монастиря, а через десятиліття знайшли його нетлінні мощі - подія супроводжувалася численними зціленнями. На честь святителя у 1760 році назвали фортецю на Дону, яка згодом перетворилася на місто Ростов-на-Дону.
Цього дня до святого звертаються з молитвами про здоров’я та зцілення від хвороб - святителя Димитрія Ростовського просять про допомогу при захворюваннях легенів.
Яке церковне свято сьогодні за старим церковним календарем
За старим календарним стилем 21 вересня православні відзначають Різдво Пресвятої Богородиці.
Звичаї та заборони на цю дату
У народі цей день прозвали Кондрат і Іпат - так переінакшили імена святих, пам'ять яких також вшановується сьогодні. Їх вважали покровителями родючості та землеробства, а свято символізувало завершення одного землеробського циклу та початок нового - до цього часу приурочували "замолотки", початок молотьби зерна: з вечора в коморах розпалювали вогонь, а снопи розкладали на решітках нагорі, щоб жар висушив лушпиння і зерно легше відокремлювалося.
Праця сьогодні вважається обов’язковою - святі Кондрат та Іпат, за повір’ям, не люблять ледарів, тому в давнину працювали до сьомого поту, щоб забезпечити собі достаток на весь рік.
Як і раніше, актуальні й господарські клопоти: сьогодні удобрюють городи, наводять лад у дворі та на квітниках, фарбують паркан. У давнину таке прибирання мало й практичний сенс - цього дня дівчата готували двір до приходу сватів, а свахи придивлялися, де на наречених чекають особливо радо.
Церква в цей день не схвалює сварок і лайки - не можна засуджувати, заздрити, бути жадібним і відмовляти в допомозі нужденним.
Серед народних заборон:
не можна одягати та приміряти чужі речі, зокрема взуття, - вважається, що разом із ними переходять чужі біди та хвороби;
не варто робити великих покупок - придбане прослужить недовго;
не можна давати гроші в борг і самим брати в борг - повернути їх буде особливо важко.
У народі також вважається, що бездіяльність у дні Кондрата та Іпата проганяє з дому достаток і привертає майбутню бідність - святі, за повір’ям, не допомагають ані ледачим, ані агресивним людям. На роботі також варто уникати конфліктів: скандали, інтриги та дрібні сутички здатні зіпсувати не тільки настрій, а й весь майбутній рік.
Фото із сайту УНІАН,
