У цьому році Великдень святкуватимемо 20 квітня, тож сирний тиждень, який починається за 56 днів до Воскресіння Христового, в Україні відзначатимемо із 24 лютого до 2 березня.
Масниця – це одне з найулюбленіших і найсмачніших свят року, коріння якого сягає глибини віків. В залежності від регіону празник має багато народних назв - Масниця, Масляна, Колодій, Пущення, Сиропуст, Сиропустний, Сирний або Жирний тиждень. Нині на Масницю більшість готує млинці, але ця традиція виникла лише за радянських часів і зовсім не пов'язана з Україною. Бо у нас є свої, незвичні, оригінальні звичаї святкування Колодія.
Взагалі-то Масляна - це язичницьке свято проводів зими і зустрічі весни. Це свято популярне в багатьох східнослов'янських народів. Його святкують в Україні, Польщі, Словаччині, Болгарії, Сербії та інших слов'янських країнах.
Одразу після хрещення Русі церква всіляко намагалася "узаконити" свято і додала його до церковного календаря, але язичницькі традиції не забулися.
Нагадаємо, що православна Масляна настає за тиждень до початку Великого посту, і це останній період перед Воскресінням Христовим, коли можна вживати молочні продукти і одружуватися.
До слова, колись Масляна вважалася жіночим святом. За давніми звичаями нашого народу, протягом цього тижня чоловікам слід дослухатися до жінок і виконувати їхні забаганки. А юнаки улещували дівчат, дарували їм солодощі, всілякі подарунки.
А ще Сиропустний тиждень - це період весіль. У цей час неодружених юнаків жартома карали, прив'язуючи до ніг колодку. З нею молодик мав ходити доти, доки не пригостить жінок ласощами чи алкоголем, або не відкупиться намистом. Так хлопців заохочували одружитися до посту.
Що ж готували на українську Масляну? На цьому тижні треба ліпити вареники з сиром, подаючи їх до столу із сметаною, пекти сирні пироги, а також готувати налисники з сиром. Ця традиція була пов'язана з тим, що після зими отелювались корови і в будинках з'являлося багато молока. Взимку худобу не ріжуть, а торішні запаси закінчувалися — тож саме молочні продукти та випічка у цей час входили до раціону наших пращурів.
Цього тижня також пригощали капусняком і тушкованою капустою, холодцем зі свинячих ніжок, рибним борщем. До речі, протягом Сирного тижня кількість м'яса у стравах поступово зменшували, щоб підготувати організм до Великого посту.
Кожен день масляного тижня має свої звичаї. У понеділок вдома робили прибирання і пекли перші млинці для налисників. Ними слід було пригощати жебраків і незаможних людей, або залишити поруч з будинком — на помин покійних родичів. У перший день можна було ходити в гості або приймати гостей, а ще в понеділок встановлювали опудало Масляної.
У вівторок проходили оглядини — батьки поспішали засватати дітей до початку посту. Хто хотів, міг сам пошукати свою половинку без допомоги батьків — наприклад, на гуляннях або в гостях.
У середу зять повинен йти в гості до тещі. За кількістю частування на столі у тещі можна було судити про те, як сильно напартачив зять за минулий рік. І чим дружелюбнішою буде теща цього дня — тим щасливішим буде життя молодого подружжя.
Четвер — день розваг. Закінчувалися прибирання та всі господарські справи і починалися катання на санях, стрибки через багаття та інші веселощі.
У п’ятницю теща повинна їхати з візитом до зятя. Але їхала вона не одна, а з подругами і родичами. Наїдки, звичайно, зять не готував — це робила його дружина — але весь вечір він повинен був всіляко потурати тещі і гостям.
У суботу заміжні жінки запрошували в гості сестер чоловіка (зовиць), пригощали їх варениками, налисниками і вручали подарунки. Також разом ворожили на майбутнє.
Неділя - проводи Масниці, її ще називають Прощеною. Цього дня закінчували святкувати, просили один у одного вибачення за скоєні образи та самі прощали кривдників. За традицією, зустрівшись, люди говорили один одному: «Прости мене», а у відповідь чули: «Бог тебе простить». Також в цей день поминали покійних і спалювали опудало Масляної.
В Україні існує чимало обрядів святкування Масляної, але спільною для всіх українців була думка про те, що чим краще і веселіше вони проведуть зиму та зустрінуть весну, тим врожайнішим буде рік, а їх оминуть усілякі хвороби.
