25 січня в церковному календарі – день пам’яті великомучениці Тетяни Римської. Народилася вона в багатій римській сім’ї. Батька дівчини тричі обирали консулом. Він таємно сповідував християнство, а тому свою доньку також виховав у цій вірі. Коли Тетяна досягла свого повноліття, вона байдуже ставилася до багатств та інших благ. Дівчина всім серцем полюбила благочестиве життя і хотіла віддати себе Церкві, відмовившись від заміжжя.
За доброчесність, відданість Богу та інші чесноти Тетяну зробили дияконесою в римському храмі. Весь свій час вона молилася, допомагала хворим, біднякам та відвідувала в’язниці.
Коли землями правив малолітній імператор Олександр, прийняла мученицькі страждання від градоправителя Ульпіана. Тетяну відвели в храм, щоб вона там поклонилася язичницьким ідолам. Однак свята почала молитися і раптом почався землетрус, який розколов ідолів на частини. За це святій жінці викололи очі. Але вона стійко винесла всі муки та молилася, щоб катам відкрилася духовна правда. Усі кати увірували в Христа, впали долілиць і возвели руки до небес. За це їх спочатку катували, а потім стратили.
Наступного дня Тетяну знову мучили. Її оголили, різали тіло, били. Але раптом з її ран замість крові почало текти молоко, яке в повітрі обернулося пахощами. А самі мучителі відчували страшні болі. Дев’ятеро з них навіть померло на місці.
Третього дня святу знову привели на суд. Однак всі побачили, що за ніч вона стала абсолютно здоровою. Її почали вмовляти, щоб жінка принесла жертву богині Діані. Тоді свята перехрестилася і голосно помолилася. Пролунав гуркіт грому, а блискавка спопелила самих жреців та ідолів.
Мученицю знову катували та кинули до в’язниці. Вночі до неї з’явилися Божі Ангели та зцілили всі рани. Зранку Тетяну вивели в Колізей та спустили голодних левів. Однак тварини лягли біля її ніг і почали лизати руки. А коли левів завели знову до клітки, вони пошматували одного з катів. Святу кинули в вогонь, але він не взяв її тіла. Язичники подумали, що Тетяна відьма, а тому вирішили обстригти волосся (в давнину вірили, що саме у волоссі вся сила чарівниці).
Наступного дня Тетяну привели до храму Зевса, але вона знову почала молитися, і ідол впав. Замучені кати вирішили стратити жінку. Разом з нею мученицьку смерть прийняли інші християни, зокрема і її батько. Сталося це близько 225 року.
А ще 25 січня церква вшановує пам’ять святителя Сави, архієпископа Сербського. З дитинства преподобний цікавився православними рукописами, а також старанно вивчав саме духовні предмети. У миру звали Ростислав. В юнацтві таємно покинув батьківський дім, щоб служити в монастирі у Афоні та вчити святу науку. Зумів переконати свого батька і прийняти постриг. Дуже скоро отримав високий духовний сан.
Своїм благословенням Сава окропив чимало церков в Сербії, а також звернув багато людей до християнської релігії. Преподобний також подорожував світом та спілкувався з різними людьми. Мандрівку свою святитель закінчив у Болгарії, де й помер.
Фото з відкритих джерел