Про Аврамія Працелюбного, як і про більшість угодників печерських, – дуже мало відомостей. Адже кожен чернець відзначався покірністю та скромністю служіння і втрапляв у поле зору переважно тільки Всевишньому. Знаємо, що преподобний Аврамій спасався у Києво-Печерському монастирі в XІІ–ХІII ст. Коли і де він народився, з якої сім’ї, – невідомо. У монастирі Аврамій проявляв велику працьовитість і тому був названий Працелюбним. Його мощі знаходяться в Ближніх печерах.
В акафісті всім печерським преподобним про нього сказано: «Радуйся, Аврамію, бо Христа Господа ти всім серцем і всією душею полюбив, радуйся, бо ради Нього труди великі життя печерного на себе ти прийняв», пише pravoslaviavoly.org.ua.
До мощей преподобного Аврамія прикладаються ті, що шукають роботу, – безпосередньо у своїй країні або ж збираються їхати на заробітки за кордон. Звертання вірян до Господа перед образом цього святого допомагає багатьом працевлаштуватися.
Також 3 вересня церква вшановує пам’ять Апостола від 70-ти Тадея.

Тадей народився в сирійському місті Едессі. Прийшовши одного разу до Єрусалима на свято, він почув проповідь Іоана Предтечі і прийняв від нього хрещення в Йордані. Пізніше, зустрівши Ісуса, він став його учнем. Після страти Христа і його воскресіння апостол Тадей вирушив проповідувати до Сирії і Месопотамії. У своєму рідному місті Едессі він навернув до християнства князя Агаря, багатьох простих людей і навіть жерців. Проповіді Тадея часто супроводжувалися дивами – той же Абгар дивним чином вилікувався від прокази. Князь Абгар хотів нагородити апостола Тадея дарами, але той відмовився і пішов з проповіддю до інших міст, навертаючи багатьох язичників до християнської віри. Дійшовши з проповіддю до фінікійського міста Віріта (Бейрута), він заснував там Церкву і в тому ж місті мирно помер 44 року.
Народні прикмети
Багато павутини – до тепла.
На Тадея сухо – весь вересень буде без дощів.
Багато жолудів вродило до цього дня – на Різдво буде багато снігу.
Миші зерно крадуть – до холодної та сніжної зими.
Кури линяють – зима буде теплою.
Верхівки беріз пожовкли – до ранньої осені. Якщо ж дерево знизу жовтіти почало, то “бабине літо” довгим буде.



