6 вересня за новим церковним календарем (19 вересня за старим) - Спогад чуда Архістратига Михаїла в Хонех і день пам'яті ікони Божої матері Києво-Братської, пише unian.ua.
Архангел Михаїл у християнстві - найшанованіший із небесних духів, якого вважають ватажком небесного воїнства, переможцем диявола і героєм безлічі історій. Назва "архістратиг" означає "глава святого воїнства Ангелів і Архангелів". Згадують Архангела Михаїла двічі на рік: у вересні відзначають Спогад про диво в Хонех, або Михайлове диво, а в листопаді - Собор Архістратига Михаїла.
Спогад про чудо в Хонесі - це і є свято, яке називають Михайлове чудо. За легендою святий, який умів зцілювати людей, допоміг хворій дівчинці здобути голос. Одного разу Михаїл з'явився уві сні до її батька, Архипа, і сказав, що донька набуде дару мови, якщо вип'є воду з цілющого джерела, і вказав місце, де його потрібно шукати. Чоловік узяв доньку і вирушив у дорогу. Чудо справді сталося: дівчинка випила трохи води і заговорила.
Слава про це диво пішла по окрузі - до джерела почали приходити по зцілення, причому не тільки християни, а й язичники. Багато з них наверталися в християнство. Щасливий батько дівчинки теж прийняв хрещення, а поруч із джерелом у Фригії, поблизу міста Ієраполя, побудував церкву і назвав її ім'ям Архістратига Михаїла.
Архип довгі роки служив у храмі і проповідував православ'я. Згодом тут сталося ще одне диво. Якось ідолопоклонники вирішили зруйнувати храм і для цього з'єднали русла двох річок так, щоб їхній потік зніс храм. Архип став молитися Архистратигу Михаїлу - просив захистити святиню. Тоді архангел рухом свого жезла розсунув прилеглу гору і направив у цю щілину водяний потік. Ще одне чудо сильніше зміцнило віру християн у благі справи святого. Місце, де сталося чудо, отримало назву Хони, що означає "отвір", "ущелина", а те, що сталося, називають "чудом у Хонех".
Чудотворна Києво-Братська ікона Божої Матері - один із найбільш шанованих образів у Києві.
За переказами, ікона була явлена 1654 року і спочатку перебувала в Борисоглібській церкві міста Вишгорода під Києвом. Після того, як 1662 року, під час війни з Польщею, храм був зруйнований кримськими татарами, її пустили Дніпром. Річка винесла святиню на київський Поділ, де її знайшли й перенесли до Братського монастиря - звідси образ і отримав свою назву.
Коли 1919 року монастир закрили, то образ загубився. Але пізніше дослідження показали, що ікона увійшла до числа п'яти святинь, які передали у Всеукраїнське музейне містечко в Києво-Печерській лаврі 1926 року.
На початку 2000-х років співробітники Національного художнього музею України виявили "подобу" Братської Богородиці в музейних сховищах і встановили, що 1926 року ікона потрапила до Києво-Печерської лаври, а 1948 року її було зафіксовано в музейній книзі обліку. Список ікони початку XVIII століття зберігся в Національному художньому музеї України.
За старим календарним стилем 6 вересня - день пам'яті священномученика Євтихія, єпископа, учня апостола Іоана Богослова.
Цього дня добре піти до храму - у святого Архангела Михаїла просять зцілення від різних хвороб, захисту від зла, недобрих людей. Біля образу Богородиці моляться з проханнями про благословення, звертаються до Києво-Братської ікони Божої Матері в разі нападу ворогів, заради захисту Батьківщини.
У народі кажуть, що в це свято слід помиритися з усіма, з ким були у сварці або на кого тримали образу. За народною традицією дівчата на Михайла печуть пиріг і ховають у ньому каблучку - кому попадеться, то та незабаром вийде заміж.
Фото - unian.ua, us.depositphotos.com
