6 вересня (19 вересня за старим стилем) православні згадують Чудо архістратига Михайла в Хонах, а також вшановують чудотворну Києво-Братську ікону Божої Матері, пише УНІАН.
Архангел Михаїл - вождь небесного воїнства та один із найшанованіших архангелів у християнській традиції. Вереснева дата його пам’яті має окрему назву - Михайлове чудо.
Як розповів в коментарі УНІАН панотець Анатолій Куліш, церковне свято Чудо архистратига Михаїла в Хонах у народі називають Михайлове чудо.
"Цього дня згадується подія, яка відбулася у Фрігії - нині це сучасна Туреччина. У місті Херотопа жив багатий чоловік, у якого була німа донька. До нього явився архангел Михаїл і сказав, що якщо його донька вип'є воду з джерела, то позбавиться німоти. Так і сталося", - розповідає панотець.
Історія свята свідчить, що ця людина звела у Херотопі монастир на честь архангела Михайла на перетині двох річок. Незабаром у ньому оселився паламар на ім'я Архип. Він добровільно став самітником і не залишав територію храму. Однак до нього часто приходили сповідатися язичники, яких Архип звертав до християнства. Це не сподобалося язичницькій громаді Херотопа. Тому вони вигадали план - з'єднати два русла в річки в одне, щоб хвиля змила монастир з лиця землі.
Коли язичники втілили задумане, хвиля почала насуватися на храм. Про це сповістили Архипа, і той почав молитися за спасіння архангелу Михайлу. У той момент і сталося те саме Михайлове чудо. Архангел з'явився перед монастирем і розрубав гору, завдяки чому вода попрямувала туди і оминула храм.
Пізніше місто Херотоп почало називатися Хони (у перекладі - отвір, ущелина).
"Суть духовного значення свята у тому, щоб нагадати, що Бог піклується про людину, не допускає того, щоб їй було завдано шкоди, якщо вона щиро Його просить про допомогу, і ангели постійно перебувають з цією людиною, оберігають за її молитвами", - каже священник.
Набагато менше відомо про Київсько-Братську ікону Божої Матері - одну з головних святинь української столиці. За переказами, образ з’явився у 1654 році й спочатку перебував у Борисоглібській церкві Вишгорода. Коли під час війни з Польщею храм зруйнували кримські татари, ікону, рятуючи від знищення, пустили по водах Дніпра. Течія винесла святиню до Подолу, де її знайшли місцеві мешканці та перенесли до Братського монастиря - звідси й закріпилася назва образу.
Після закриття монастиря в 1919 році тривалий час вважалося, що ікона безповоротно втрачена. Однак пізніше дослідники встановили: образ передали до музейного містечка Києво-Печерської лаври, а в середині XX століття він зберігався в музейних фондах. Сьогодні копію цієї святині початку XVIII століття можна побачити в Національному художньому музеї України.
Цього дня віруючі традиційно відвідують храми: у архангела Михаїла просять зцілення від хвороб і захисту від зла та недобрих людей, а перед Києво-Братською іконою Богородиці моляться про благословення та захист України від ворогів.
Яке сьогодні церковне свято за старим календарем
За старим стилем - цього дня Церква вшановує пам'ять священномученика Євтихія, учня апостола Іоанна Богослова.
Михайла - що можна і що не можна робити сьогодні
У народі цей день називають Михайлівським дивом або просто Михайлом. Вважається, що це сприятливий час для примирення: варто помиритися з тими, на кого довго тримається образа, і відпустити старі конфлікти.
За старовинним звичаєм, у цей день влаштовували братчину – спільний святковий бенкет, який уся громада накривала по-сусідськи. На таких застіллях не тільки відпочивали й ласували, а й спільно вирішували важливі для села питання, а також улагоджували сімейні справи. Усім миром у церкві ставили велику свічку й замовляли спільний молебень.
Існувала й дівоча традиція: незаміжні дівчата збиралися разом і пекли великий пиріг, сховавши всередині кільце. Вважалося, що тій, кому дістанеться шматок із кільцем, судилося незабаром вийти заміж.
Церква в цей день застерігає від сварок, лихослів’я, наклепу, обману та заздрості. Не можна мститися, відмовляти в допомозі тим, хто просить, і виявляти байдужість до чужої біди - все недобре, за повір’ям, повертається до самої людини.
У народі вважають, що сьогодні не можна важко працювати - займатися господарством, працювати в полі чи вдома: "На Михайла працювати не можна - Бог покарає", - казали в давнину. Особливе табу стосується гострих і колючих предметів - різати, рубати цього дня намагаються уникати. Не рекомендується мити голову: за повір’ям, разом із водою можна "змити" пам’ять і ясність розуму. Також цього дня не радять вживати алкоголь - вважається, що це може призвести до раптового нездужання.
Нагадаємо, що у церкві подібних заборон немає, але має бути першочерговість у житті людини - у свято у пріоритеті має бути молитва.
Колаж - УНІАН, фото https://depositphotos.com/ua/
