8 вересня за новим церковним календарем (21 вересня за старим) - Різдво Пресвятої Богородиці, день пам'яті ікони Софії - Премудрості Божої (Київської) та Почаївської ікони Божої Матері, пише unian.ua.
Різдво Пресвятої Богородиці належить до найбільш значущих свят Церкви. Відзначають його з кінця VI - початку VII століття, через 9 місяців після свята Зачаття Діви Марії.
Згідно з переказами, батьками Діви Марії були Іоаким і Анна, які жили в Назареті. Вони були добре забезпечені, але водночас вели праведний спосіб життя. У Іоакима та Анни не було дітей, а бездітність у ті часи серед іудеїв вважалася прокляттям і свідченням тяжкого гріха: діти давали шанс стати частиною Божественного задуму, а безпліддя говорило про те, що Бог відвернувся від роду.
Якось Іоаким прийшов до храму - хотів принести жертву. Але первосвященик йому відмовив, бо сім'я Йоакима не мала потомства. Після цього випадку Іоаким пішов у пустелю і 40 днів залишався там у пості й молитві - просив Бога змилостивитися і дарувати їм із дружиною дитину.
Анна, дружина Іоакима, в цей час молилася вдома. І до неї одного разу спустився ангел: він приніс звістку, що в неї народиться дочка, яку слід назвати Марія і про яку говоритимуть у всьому світі. Анна на радощах пообіцяла віддати дитину на служіння Господу. Цю ж звістку ангел приніс Іоакиму, і невдовзі в подружжя народилася донька. У три роки її віддали на виховання в храм, де вона і жила до повноліття.
Різдво Пресвятої Богородиці - перше двунадесяте свято нового церковного року, який починається 1 вересня. Народження Діви Марії вважається початком порятунку - адже вона дала життя Спасителю роду людського і стала посередником між Богом і людиною. Тому Різдво Богородиці вважається великою радістю для всіх, хто живе на землі.
8 вересня за новим церковним календарем відзначають свято на честь Київської ікони Святої Софії - Премудрості Божої.
Назва Софії - Премудрості Божої була запозичена з Константинополя, де Юстиніан Великий побудував головний храм на честь Святої Софії. Згідно з переказами, імператору Ангел вказав місце майбутнього собору, а назву вклав у вуста юнакові, який був на будівництві храму. Деякі стародавні візантійські письменники вважали, що назва "Софія" запозичена з притчі Соломона: "Премудрість побудувала собі дім, витесала сім стовпів його". На основі цієї цитати було написано ікону Софії Премудрості Божої.
Храмова ікона собору Святої Софії Київської знаходиться в іконостасній частині. У центрі образу - Богоматір і іпостасна Премудрість, що втілилася з Неї, - Син Божий. Пресвяту Богородицю зображено під балдахіном на семи стовпах-колонах, вона стоїть на серповидному місяці, що лежить на хмарі. Під ним - амвон із сімома сходинками. Богоматір тримає руки піднятими догори, наче Нерушима Стіна, а на Її лоні зображено Спасителя, який тримає державу в лівій руці, а правою благословляє.
По карнизу балдахіна - стрічковий напис із цитатою Соломона, над балдахіном угорі в променях - Бог Отець, а нижче - Дух Святий. По обидва боки від Бога Отця сім ангелів, перед Дівою Марією на сходинках амвона - праотці та пророки Старого Заповіту. "Сім сходинок сходження Її" - це віра, надія, любов, чистота, смиренність, благодать і слава. За фігурою Пречистої стоять сім стовпів, що підтримують балдахін, з наведеними на них сюжетами і написами з Апокаліпсису.
Почаївська ікона Божої Матері - одна з найбільш шанованих святинь Церкви, вона відома всьому слов'янському світу.
Історія чудотворної ікони пов'язана з Почаївським монастирем на честь Успіння Пресвятої Богородиці (на Тернопільщині), древнім оплотом православ'я, де вона перебуває понад 400 років.
У 1240 році на горі, де зараз розташована Успенська Почаївська лавра, оселилися два ченці. Якось один із них пішов до вершини гори і раптом побачив Богородицю, яка стояла на камені і була немов охоплена полум'ям. Він покликав іншого ченця, а також видіння побачив пастух Іоанн Босий - усі разом вони стали прославляти Бога і Його Пречисту Матір. Після того, як явище зникло, на камені, де стояла Богородиця, залишився відбиток Її правої стопи. Він зберігся дотепер і завжди наповнений водою, яку виділяє камінь. Численні прочани, які приїжджають до лаври, набирають цю воду для зцілення від недуг.
Почаївську ікону Божої Матері, за переказами, ченцям монастиря подарувала дворянка Анна Гойська. У 1559 році вона отримала святиню в подарунок від проїжджаючого повз Почаєва митрополита Неофіта, майбутнього патріарха Константинопольського. Незабаром у сім'ї у Анни стали помічати, що від Почаївської ікони виходить сяйво, а 1597 року перед іконою зцілився брат Анни Пилип. Тоді дворянка вирішила передати образ ченцям, які оселилися на Почаївській горі.
Через деякий час на скелі збудували церкву на честь Успіння Божої Матері, яка стала частиною монастирського комплексу. Почаївський монастир за свою історію зазнав багато лиха: його гнобили лютерани, на нього нападали турки, він потрапляв до рук уніатів, але заступництво Божої Матері допомогло подолати всі негаразди.
Із Почаївською іконою Богоматері пов'язано чимало чудес. Відомий випадок, коли перед іконою зцілилася сліпа дівчинка Ганна Акімчукова. Також, коли 1721 року Почаїв зайняли уніанти, то граф-уніат Микола Потоцький несподівано став благодійником Почаївської обителі. Цьому послужив випадок, що стався з його кучером. Якось розгніваний граф хотів у люті вбити свого слугу, а той вигукнув: "Матір Божа, явленої в іконі Почаївській, врятуй мене!" Пістолет дав осічку кілька разів, кучер залишився живим, а здивований граф відправився до монастиря до ікони, а потім усе своє майно віддав на облаштування обителі.
Чудотворна святиня і зараз зберігається в Успенській Почаївській лаврі, у місті Почаєві Тернопільської області.
За старим календарним стилем 8 вересня - день пам'яті мученика Адріана і мучениці Наталії.
Почаївській Божій Матері моляться про зцілення від важких хвороб, просять відновити здоров'я, допомогти в скруті, захистити дім і сім'ю від злих людей, а рідну землю - від ворогів, наставити на правильний шлях, а також зміцнити дух і віру.
З особливою увагою ставляться цього дня до матерів - дякують їм за все і в усьому намагаються допомогти. Вважається благою справою для жінок подати на Різдво Богородиці щедру милостиню або надати якусь благодійну допомогу - щоб у домі завжди був достаток і дитячий сміх.У народі цього дня накривають стіл і запрошують у гості рідних.
Фото - ua.depositphotos.ua, сайт "Ближче до Бога"
