Володимир Висоцький вперше побачив Київ у 50-х роках. Тут у старенькому будинку на вулиці Івана Франка, 20 мешкала його бабуся. Це була дивовижна жінка. Життєрадісна, позитивна, з почуттям гумору. Вона встигла за життя чотири рази змінити ім'я, а ще мала дві дати народження.
Колись юна Дебора Бронштейн приїхала до Києва з Житомира, тут вона вийшла заміж за Вольфа (Володимира) Висоцького. У свідоцтві про народження вона була записана як Дебора та дата її народження 1891 року. Але у свідоцтві про шлюб вона вже фігурувала як Дора і дату народження дещо змінила, стала на два роки молодшою. Себе вона називала то Іріадою, то Іриною, пишуть "Киевские Истории".
Працювала вона косметологом у салоні на Хрещатику і її дуже любили клієнтки – за красу та веселу вдачу. Утім, це не гарантувало їй жіночого щастя. Дідусь Висоцького часто заглядав на інших жінок і, зрештою, подружжя, в якому вже виховувалося двоє синів, розлучилося. Старший син Семен залишився у Москві з батьком, а молодший – Олексій – жив із матір'ю у Києві.
На початку Великої Вітчизняної війни, коли німці окупували столицю України, Дебора швидко зрозуміла, що їй як єврейці загрожує реальна небезпека. Та жінка не розгубилася і знайшла швидке рішення усім проблемам - оформила церковний шлюб із українцем і стала Дар'єю Олексіївною Семененко.
Володя дуже любив приїжджати до Києва на гостину до бабусі та дядька Олексія.
До речі, бабуся єдина серед родичів підтримала його рішення покинути Московський інженерно-будівельний інститут та вступити до школи-студії МХАТ.
Дар'я Олексіївна померла у 1970 році на руках у онука, який відчувши щось недобре, прилетів зі зйомок в Одесі та провів останній день із бабусею.
Володимир Висоцький завжди казав, що його почуття гумору - це у нього від його дивовижної київської бабусі!
Візити до Києва назавжди залишили теплі спомини. Адже саме в цьому місті жили дорогі серцю Володимира люди.
Фото із Фейсбук-сторінки "Киевские Истории"