Родина Носових придбала ділянку в Ірпені у поміщика Сагатовського. На ній почала будуватися. У 1911-го році, коли Миколі - майбутньому автору "Незнайко" було лише три, Носови переїхали із Києва до Ірпеня, на вулицю Перша лінія, повідомляє сайт lisky.org.ua. Своє дитинство Микола Носов описав в автобіографічній повісті “Таємниця на дні колодязя”, яка є своєрідним посібник з історії Ірпеня.
"Я вже знаю, що ми живемо в Ірпені, а це залізнична станція в двадцяти п’яти кілометрах від Києва, місцевість тут мальовнича: є ліс і річка, тому у багатьох киян в Ірпені дачі, але ми, як і інші ірпінські мешканці, живемо тут постійно, тобто і літо, і зиму…", – так пізніше напише Носов. Батьки майбутнього письменника не були заможними, тому будиночок збудували невеличкий.
"... наш маленький білий будиночок із зеленим двосхилим дахом, без жодних прикрас, здається надто простеньким і навіть бідним у порівнянні з розкішним “замком” (будинком Капійковського), але якби мені запропонували, я б не погодився помінятися з Капійковским будинками, тому що наш будинок – рідний, а будинок Капійковського мені чужий … з ганку нашого будинку мені добре видно, як по залізниці проносяться потяги. Це велике задоволення – побачити їх … ", - так згодом опише ірпінський будиночок Микола Носов
Мама майбутнього письменника Варвара Петрівна любила квіти, тому присадибна ділянка майоріла квітковим різнобарв'ям. Згадує Носов бакалійну лавку німця Шеккера неподалік вокзалу, річку з піщаним пляжем, лісопильний завод німця Ганса і цегляний завод Сагатовського, на якому пізніше буде працювати сам.
Саме в Ірпені Микола Носов разом зі старшим братом Петром освоїв першу грамоту. Їх до гімназії готувала досвідчена ірпінська вчителька Павла Аполлінаріївна. Її зусилля були не даремними: іспити брати Носови витримали і були зараховані до Київської гімназії Стельмашенка.
І хоча будинок Носових був на вулиці Перша лінія, в "Незнайці" письменник пропише своїх героїв на вулиці Квітковій, яка знаходилася по сусідству і досі не змінила назви з часів свого заснування. Книгу М. Носова “Незнайко” перекладуть на сто мов світу, зокрема, і на японську. До речі, саме в Японії відкрили дитячий ресторанний комплекс "Незнайко", що свідчить про популярність героя, вигаданого Носовим, якого надихали ірпінські спогади дитинства.
Замість P.S. Буремні військові роки змусили родину Носових продати будинок в Ірпені та переїхати до Києва. Так закінчилося квітуче ірпінське дитинство майбутнього письменника, приємні спогади про яке він пронесе через усе життя та увіковічить у своїх книгах.
Фото - сайт lisky.org.ua
