У фотопастку, встановлену на території Чорнобильського заповідника, знову потрапила прудка рись. Світлину цього пухнатого хижака з китичками заповідник оприлюднив на своїй сторінці в Фейсбуці.
"Так, в минулому столітті цей вид повністю зник з території Українського Полісся: фіксувались лише заходи окремих особин з рідкісних репродуктивних оселищ Білорусі", - йдеться у дописі під світлиною з фотопастки.
Наразі ж його популяція є цілком сталою на заповідній території. Чисельність рисі станом на початок 2020 р. на півночі Київщини становила 25 ос. В Поліссі склались сприятливі умови для можливого росту чисельності і розширення ареалу рисі в найближчі роки. Рись з’явилась на території зони відчуження (нинішньої території Чорнобильського біосферного заповідника) у середині 1990-х років.
Рись — типова кішка, хоча величиною з великого пса, якого частково нагадує своїм зменшеним тілом та довгими ногами. У рисі дуже характерна голова: порівняно невелика, округла і дуже виразна. Від інших котячих рисі відрізняються коротким хвостом, китичками на кінцях вух і довгими вібрисами. Маса тіла рисі від 5 до 30 кг. Забарвлення від середньо-коричневого до золотистого і кремово-білого, іноді з темно-коричневих плямами, особливо на кінцівках. Всі види рисей мають біле хутро на грудях, череві й на внутрішніх сторонах ніг. Забарвлення, довжина шерсті й розмір лап можуть варіюватися в залежності від клімату в їх місці проживання.
Рись здатна лазити по деревах і скелях, має дуже високу стартову швидкість, швидко бігає на коротких відстанях, робить великі до 3,5-4 метрів стрибки, здійснює тривалі переходи, добре плаває. Здобич часто добуває у місцях відпочинку на короткій дистанції нападу.
Фото - Чорнобильський заповідник
