Олександр Паламарчук: “Згуртованість українців стала рушійною силою у боротьбі з ворогом”

today 22.12.2022 query_builder 10:19 remove_red_eye 528 bookmarks Відверто, Новини

Пристолична Гатненська громада, завдяки зусиллям ЗСУ, не потрапила до числа окупованих. Проте фактор війни позначився і на її житті.

Про нові виклики та завдання, зміну пріоритетів у роботі органу місцевого самоврядування в інтерв'ю з Гатненським сільським головою Олександром Паламарчуком.

- Які перші управлінські рішення були ухвалені Вами, як головою громади, після повномасштабного вторгнення?

- Насамперед розумів, що необхідно довести до відома жителів інформацію про реальну загрозу, люди мали усвідомити, що відбувається та водночас відчути, що ситуація контролюється, ми на місці і працюємо. Одразу почалася робота зі створення самооборони, яка потім була реорганізована в Тероборону, підпорядковану ЗСУ. Важливо було у перший день зібрати людей, які готові були залишитися і нести службу щодо самооборони нашої громади, з'ясувати, у кого є своя зброя (централізовано зброю ми отримали через 5-7 днів), організувати роботу блокпостів на в'їздах-виїздах - на території наших сіл діяло більше десяти пропускних пунктів. Крім того, у школах та садочку, а також в магазині "Лоток" були облаштовані укриття. Провели роботу з забудовниками, які з першого ж дня відкрили підвальні приміщення в багатоповерхівках. Звернувся до місцевих жителів із закликом гуртуватися, допомагати одним одному - сусідам, друзям, знайомим. І люди об'єднувалися - облаштовані погреби в приватних будинках також ставали спільними сховищами.

Сільська рада почала працювати цілодобово, в першу чергу, як координаційно-інформаційний центр. Хтось із мешканців громади потребував допомоги в евакуації до найближчих областей, хтось був готовий допомогти і підвезти. І ми координували такі питання також.

У перші дні для всіх було дуже важливо вистояти, не впасти духом. Впевнений, що основним спротивом для росії стали українці. Люди згуртовувалися, допомагали і підтримували один одного. Підприємці, небайдужі жителі, волонтери громади - усі об'єдналися заради єдиної мети, адже нам потрібно було швидко діяти і вирішувати нагальні питання з організації та забезпечення самооборони сіл ради.

Безперечно, найскладнішими були перші дні. Відповідальність була шалена, зважувати доводилося кожен крок. Тому у цілях безпеки про збори чоловіків громади повідомляв у соцмережах за 15 хвилин до їх проведення, щоб ніхто не встиг дати наводку. І оперативність односельців вражала. До сільської ради одразу прийшли понад 300 чоловіків. А коли проводили таку зустріч у Віті-Поштовій, на наших очах ППО збила ракету, що летіла на Васильків. Дякувати Богу, її рештки приземлилися на полі.

- Попри те, що Гатненська громада не була під окупацією, знаю, що в Гатному зафіксовані "прильоти". Чи є жертви та руйнування?

- На початку березня окупанти завдали авіаудару по Гатному. Начебто бомби скинув ворожий літак, що летів зі сторони Василькова, втікаючи від "Привида Києва", і, щоб позбутися баласту, у районі Одеської траси він скинув снаряди. Бомба влучила між двома будинками, на околицях нашого села.

У той час два хлопці поверталися з магазину - і, почувши гуркіт літака, вони не знали, в яку сторону бігти. Унаслідок влучення, ці чоловіки отримали поранення.

Одним із перших на місце "прильоту" дістався депутат сільської ради, який мешкає неподалік, він підійшов до хлопців та викликав швидку. На жаль, один із поранених помер на місці трагедії.

А через 15 хвилин після влучення, Телеграм-канали повідомили, що біля Ірпеня наш "Привид" наздогнав ворожий літак, який скидав бомби поблизу Києво-Святошинського району, і збив його.

Унаслідок авіаудару постраждали не лише люди, а й будівлі. Дуже сильно пошкоджено два житлові будинки. В одному з них, на щастя, в момент "прильоту" нікого з людей не було. А в іншому знаходилися господарі, їх врятувало лише те, що вікна надійно запакували старими меблями - диванами, стільцями, а самі вони переховувалися між двома опорними стінами. Тож будинок постраждав, а людей не зачепило.

Узагалі від цього вибуху пошкоджень різних ступенів зазнали більше 10 будинків: у когось просто вікна повилітали, в деяких будівлях посікло фасад…

Крім того, повністю було пошкоджено орієнтовно п'ять автомобілів.

- Уже минуло понад пів року від деокупації Київщини. Як виклики війни позначилися на роботі сільської ради? Які завдання набули особливої ваги?

- Сьогодні, як ніколи, гостро стоїть питання соціального захисту населення. Тому, попри значне скорочення надходжень до місцевого бюджету, ми не зупиняли фінансування програми "Турбота". І всі місцеві жителі, які потрапили в складні життєві обставини з різних причин, могли звернутися до сільської ради та отримати допомогу. Розумію, що зараз будь-яка підтримка є важливою.

Крім того, депутати сільської ради підтримали зміни до програми "Турбота", що передбачали виплату в розмірі по 5 тисяч гривень членам Тероборони, які з першого дня вторгнення обороняли нашу громаду. До 10 тисяч грн із місцевого бюджету отримали сім'ї, у яких постраждало майно. Також передбачені виплати нашим захисникам, які мають поранення - у розмірі 10 тисяч гривень, та родинам загиблих воїнів - 50 тисяч грн. На жаль, від початку повномасштабного вторгнення четверо жителів нашої громади віддали життя у боротьбі із загарбниками, серед них староста сіл Віта-Поштова та Юрівка Артем Климук. Після деокупації Київщини він добровільно пішов служити, вважав це за свій обов'язок.

Під час ворожого обстрілу, у зоні бойових дій, отримав поранення, не сумісні з життям. Інший односелець Сергій Мельниченко загинув у Маріуполі, обороняючи "Азовсталь". Також, героїчно захищаючи нашу країну на передовій, загинули Андрій Котовенко та Артем Максюк. Кожна смерть наших захисників - це неосяжна втрата для громади. Вічна слава героям!

- Як громада сьогодні підтримує своїх захисників, які нині несуть службу в зоні бойових дій?

- Ми знаходимося на постійному зв'язку з нашими захисниками, жителями Гатненської громади, які зараз несуть військову службу, на фронтах захищають Україну. Постійно цікавимося потребами та намагаємося максимально посприяти в їх забезпеченні.

Завдяки небайдужості мешканців громади, нам вдалося передати нашим бійцям два автомобілі, два дрони, два тепловізори та старлінг. Постійно відправляємо гуманітарну допомогу. У вересні ініціював місячний збір коштів на придбання трьох автомобілів, які відправимо до наших захисників на передову. Наразі збір завершено - тож незабаром автівки поїдуть до наших хлопців. І на цьому не збираємося зупинятися. Надалі будемо забезпечувати потреби наших захисників. Зараз усі ми виконуємо спільне завдання - наближаємо Перемогу. Кожен робить свій посильний внесок.

- Втримати економічний фронт - сьогодні одне із пріоритетних завдань для представників влади та підприємців. Яка наразі економічна ситуація в громаді?

- Дуже важливо у військовий час запустити економіку. І це потрібно не лише для нашої громади, а й для кожної людини. Відновлення роботи підприємств є передумовою для Перемоги, це вселяє віру. Якщо люди вкладають кошти в бізнес, вони вірять у Перемогу. На мою думку, важлива подія відбудеться в нашій громаді цього року. Зараз компанія “Керхер” завершує будівництво в Гатному найбільшого у Східній Європі офісного центру та академії для підвищення кваліфікації своїх працівників. Проєкт коштує 6,5 млн євро. Будівельні роботи були призупинені через повномасштабне вторгнення. І відновленні після деокупації Київщини. В Україну продовжують інвестувати наші європейські партнери - це прояв віри в ЗСУ. У перспективі буде створено 100 нових робочих місць, що позитивно позначиться на наповненні бюджету. Та це не лише економічна підтримка, а й моральна. Зараз багато хто має сумніви щодо поновлення роботи підприємств та бізнесів. Однак сподіваюся, що в Гатному відновлять свою роботу всі дрібні бізнеси та потужні підприємства.

- А який зараз показник виконання місцевого бюджету?

- Станом на 1 серпня його виконання становить 68 %. Однак є позитивна тенденція: з кожним місяцем цей показник зростає.

Безумовно, непроста фінансова ситуація вливає на роботу ради, дуже сильно пролонгуються виплати, навіть заробітної плати, крім того, ми обмежені постановою Кабміну № 590, що чітко окреслює, які види робіт в умовах воєнного стану можуть фінансуватися. Однак є поточна робота - освітлення вулиць, благоустрій територій, ямковий ремонт доріг - яку виконуємо.

Більше того, зараз працюємо над облаштуванням укриттів у Гатненській та Юрівській школах, вони будуть дуже сучасними, відповідатимуть усім вимогам, оснащені необхідними витяжками, щоб не було ні підвищеної вологості, ні пилу. Сюди також буде підведено водопостачання та водовідведення. У майбутньому ці приміщення можна буде використовувати як спортзали.

- Війна триває, тому питання безпеки та охорони правопорядку в селах громади набувають особливої актуальності. Як налагоджена зараз ця робота?

- Наразі в трьох населених пунктах громади діє два громадських формування, їх учасники цілодобово несуть службу. Вони забезпечені автівками, зброєю, раціями, усіма необхідними засобами для швидкого реагування. Крім того, у нас на території встановлено понад 200 камер. Наші ГФ працюють цілодобово, забезпечують порядок, знаходячись на постійному зв'язку з поліцією.

Хочу подякувати всім тероборонівцям (а в нашу ТрО входило 400 місцевих жителів), членам ГФ, правоохоронцям, зокрема, поліцейським офіцерам громади, за ефективну роботу в перші місяці повномасштабного вторгнення. Показово, за час часткової окупації Київщини в селах Гатненської громади не було зафіксовано жодної крадіжки.

- Які зміни у режимі світломаскування та дотримання комендантської години відбулися після деокупації Київщини?

- Наразі режим світломаскування діє у період комендантської години - з 23:00 до 5 ранку. Це стосується і вуличного освітлення. На всіх трансформаторах (а їх 47 у трьох населених пунктах) замінили датчики.

І планово вуличне освітлення має вмикатися о 19 годині та вимикатися о 23 годині. І так само зранку: з 5 години до пів на сьому - вулиці мають освітлюватися. Поступово, із зменшенням тривалості світлового дня, датчики також будуть змінені - світло вмикатиметься раніше. Щоправда, зараз в нашій громаді, як і в інших населених пунктах Київщини, впроваджені заходи з економії електроенергії.

- У такий непростий час, що додає наснаги?

- Командний дух. Сьогодні хочу подякувати своїй команді. Від початку повномасштабного вторгнення майже всі депутати залишилися на місці - вони працювали на своїх округах - інформували населення, розвозили пайки малозабезпеченим, вирішували інші нагальні організаційні питання. Це для мене дуже важливо, ми всі працюємо на єдину мету. Нас обирали люди, щоб ми представляли їхні інтереси, і щоб ми насамперед допомагали їм. Коли прийшла війна, усі ми, незалежно від посад, стали волонтерами та тероборонівцями.

Дякую також працівникам сільської ради, які були поруч, і, чим могли, підтримували в ті непрості дні: готували їжу, фасували допомогу, вирішували безліч організаційних питань.

Дякую всім місцевим жителям, які зі зброєю в руках обороняли нашу громаду, оперативно реагували на потреби. Пам'ятаю, як потрібно було терміново вручну викопати бліндаж біля "Мегамаркету". Трактор не міг це зробити, бо незручно було заїхати. І коли через соцмережі звернулися до односельців із проханням про допомогу - прийшло понад 100 чоловіків із лопатами - такого швидкого копання я ще не бачив - хвилин за 15 викопали бліндаж метрів на 150-200. Дуже приємно, що люди згуртувалися. В той момент ми всі об'єдналися і виконували єдине завдання - захищали нашу громаду.

І сьогодні єдність та згуртованість українців є головною зброєю проти ворога. І поки наші захисники боронять Україну на фронтах, наше завдання тримати стрій у тилу. Наближаємо Перемогу разом!

Журнал Київщини "Корисний Формат. Нове передмістя"

87 запитів за 0,173