Славетні українки. Єлизавета Гальшка Острозька. Рокова спадщина, або Чому найзавиднішу наречену згодом назвуть “чорною князівною”?

today 06.01.2023 query_builder 08:49 remove_red_eye 70 bookmarks Історичні паралелі, Довідник, Найвідоміші українки, найзавидніші наречені, Новини

Єлизавету Гальшку Острозьку вважали найвродливішою жінкою століття, хоча жодного достовірного її портрету не зберіглося, адже усі її зображення малювалися лише з описів очевидців.

**********

"Хутчіше, нас можуть наздогнати", - знервовано бринів голос молодого чоловіка, якого супроводжувала постать у вбранні юнака. Тільки при більш щедрому блиску місяця можна було розгледіти, що за чоловічим одягом ховалася зовсім юна жінка - навіть таке перетворення не могло приховати її вроди.

Однак юнка не надто зважала на вмовляння чоловіка і квапилася повільно. На те було щонайменше декілька причин. Молода жінка була при надії, що лише послаблювало її спритність. До кордону залишалося рукою подати. Хто б міг подумати, що вже зовсім скоро вона може залишити територію Батьківщини…

Дмитро Сангушко

.

Однак на чеській границі втікачів наздогнали. Дмитра вбили, а молоду жінку відправили під пильним наглядом назад до матері. Такий трагічний фінал мав перший шлюб однієї із найвродливіших жінок 16 століття - Єлизавети Острозької. Вона була наділена всіма чеснотами жінки: вродою, розумом (вміла не лише писати та читати, а й володіла іноземними мовами). Та щонайбільше чоловіки зазіхали на її статки. Статус найбагатшої нареченої Речі Посполитої зіграє зі спадкоємицею роду Острозьких злий жарт. Єлизавета була донькою волинського князя Іллі Острозького, який раптово помер через пів року після одруження, коли його дружина Беата вже носила під серцем його єдину дитину. Ніби передчуваючи свій близький кінець, князь склав заповіт, відповідно до якого, його, ще не народжена дитина автоматично ставала спадкоємицею міст, містечок, маєтків та замків.

Та багатства роду не принесуть її володарці щастя, радше, навпаки, перетворять її життя на справжню трагедію. Парадоксально, лише коли жінка зможе частково позбутися успадкованого майна, доля наповнить її життя спокоєм та благодаттю.

**********

На думку істориків, Єлизавета Острозька - одна із найпомітніших жіночих постатей 16 століття. Вона однозначно була прогресивною особистістю, яка випереджала свою добу.

**********

І Бог, і природа були проти цього вінчання

Мати Гальшки (так називали Єлизавету в народі та домашні) - Беата Костелецька належала до одного з найзаможніших родів Польщі, за деякими даними, вона була позашлюбною донькою короля Сигізмунда ІІ Августа.

Саме він і видав її заміж за Іллю Острозького. Однак вигідний шлюб на все життя зробить жінку, (а згодом і її доньку Гальшку) заручницею довічної боротьби за спадок із братом покійного чоловіка Василем Острозьким.

Через майже 15 років після смерті Іллі Острозького його брат спільно зі старостою канівським і черкаським Дмитром Сангушком захоплять замок, де переховувалися Беата з Єлизаветою. І попри їхні протести, тут же силоміць обвінчають 14-річну Гальшку з Дмитром.

Легенди переказують, що коли настав час мінятись шлюбними обручками, у храм увірвався величезної сили вітер, який розкрив навстіж масивні церковні врата. "Від одного його подиху згасли всі свічки і вогні в лампадах, розхитались хоругви, все тряслось і тріщало, а на банях дзвонили і завивали розколисані вітром дзвони. Стало моторошно і страшно.

- Княже, сам Бог і природа проти цього вінчання, - прошепотів священник.

- Отче, гроші плачу тобі я, а не природа, продовжуй! - тихо наказав князь."

Хоча деякі краєзнавці стверджують, що ще до заміжжя Єлизавета симпатизувала Дмитру. Однак на такий різкий поворот подій та насильницьке одруження вона аж ніяк не сподівалася. Тому під час вінчання не змогла навіть слова вимовити. За неї говорив її дядько Василь Острозький.

Та матір Єлизавети не стерпіла такого безчинства.

І поки жених перевозив молоду дружину в своє обійстя до Канева, Беата готувала скарги до короля. Утім, історики вважають, що Сигізмунд не одразу звернув увагу на цю справу. І лише під тиском вельмож та істерик Беати таки розпорядився розірвати шлюб та стратити князя Сангушка, а Гальшці - повернутися до матері. За однією із версій він і сам мав намір її вигідно для себе видати заміж. Вирок короля було виконано. Під час втечі з Речі Посполитої Дмитра вбили, а Гальшку повернули матері.

Деякі історики стверджують, що на той момент Єлизавета вже була вагітна від Дмитра, й саме від нього вона згодом народила сина - майбутнього козацького ватажка Северина Наливайка. Переказують, що немовля після народження віддали на всиновлення у родину Наливайків, яка багато років вірно служила Острозьким. На користь цієї гіпотези, зокрема, свідчить той факт, що простолюдин Северин з юних літ дивним чином потрапив на службу до князя Василя Острозького (виходить, свого двоюрідного діда) і згодом почав керувати його охороною.

Бранка Шамотульської вежі

Дійсно, король мав свої плани щодо Гальшки. За її допомогою він збирався зміцнити свій союз із найвпливовішим магнатським родом - могутніми Гурками. Другим чоловіком Єлизавети Гальшки Острозької за наказом короля Сигізмунда став його прибічник і магнат Лукаш Гурка. Молода жінка витримала всі вінчальні обряди. Шлюб освячував сам єпископ Познанський. Але після вінчання втекла від нелюба до Львова у домініканський монастир, де спокійно пожила із матір'ю майже два роки.

За переказами, саме в цьому монастирі Єлизавета Острозька обвінчається втретє. Цього разу її чоловіком буде протеже матері - молодий князь Симеон Слуцький, нащадок великих литовських князів. Таке зухвальство Єлизавети та її матері викликало гнів у самого короля Сигізмунда. Він наказав у будь-який спосіб повернути незговірливу жінку законному чоловіку Лукашу Гурці, а Симеона вбити.

Жодні вмовляння на монарха не діяли. Як доказ кінця шлюбу Єлизаветі ніби принесли відтяту руку Слуцького із обручкою. За іншою, менш легендарною версією, Слуцький начебто втопився через рік після вінчання. Та достеменно відомо, що Гальшку одразу повернули Гурці, а Симеон загинув при невідомих обставинах.

Помста ображеного чоловіка була не менш жорстокою. Лукаш Гурка, який був на 35 років старший від своєї дружини, мав славу владного і непоступливого тирана. Тож милості Єлизавета не чекала. За легендою, після повернення дружини-втікачки Лукаш Гурка наказав довічно одягти на її обличчя маску, щоб ніхто не бачив її красу. На довгих 12 років він заточив дружину у Шамотульській вежі.

Бранці було дозволено робити тільки одну прогулянку - підземним коридором у костьол прослухати месу. Увесь цей час Єлизавета носила лише чорний одяг, за що й була названа "чорною князівною". Мати Єлизавети Беата намагалася викупити у чоловіка-тирана Гальшку і ніби пропонувала йому 50 000 золотих за звільнення доньки. Та той не пристав на таку пропозицію. Куди більшого задоволення йому доставляли муки незговірливої дружини та контроль над її приданим.

Безпрецедентний вчинок

Лише після смерті чоловіка у 1573 році, Єлизавета отримала свободу. Ось тут про неї одразу і згадав любий дядечко - Василь Острозький. Але тепер він не намагався видати племінницю заміж, а прагнув самостійно контролювати її величезні багатства. Гальшка переписала на дядька більшість свого майна. Натомість князівна зайнялася благодійністю і допомогою монастирям.

Померла Єлизавета Гальшка Острозька у досить молодому віці - їй було лише 43 роки. Місце її кончини - романтичний "замок на водах" у Закриниччі на Поділлі, де князівна провела останні роки життя.

У 1579 році вона склала заповіт, за яким її майно після смерті мали поділити між родичами і слугами, також окремо вона залишила кошти на заснування і облаштування в Острозі лікарні та навчального закладу. Єлизавета Острозька заповіла 6 тисяч кіп литовських грошей на розвиток і будівництво православної Острозької академії. Завдяки Гальшці з'явилася вища Слов'яно-Греко-Латинська школа "Волинські Афіни" - тодішній освітній та культурний центр в Острозі. У ті часи це був безпрецедентний вчинок. Вважалося, що середньовічна жінка, дбаючи про спасення своєї душі, мала віддати все церкві, а не милосердю й майбутній науці.

Великодушними вчинками Єлизавета Острозька насамперед увійшла в історію як меценатка та покровителька науки.

Попри трагічну жіночу долю, вона змогла зберегти в собі найвищі людські чесноти. Боротьба за спадок Острозьких, що розгорталася на тлі затхлого Середньовіччя, перетворила її життя на суцільне пекло. Жорстокість та дикунство, замішані на користі, тільки множили її біль та горе. І ніби на противагу суворій реальності Гальшка проявляла небувалі милосердя та щедрість. Вони стали її зброєю у боротьбі за чесне ім'я Величної Українки, в якій вона, безперечно, здобула перемогу!

Святослава Бережна, Олександр Дяченко, журнал Київщини "Корисний формат. Нове Передмістя"

Фото з відкритих джерел

92 запитів за 0,183