Сьогодні Троїцька батьківська субота; День святого Луки сповідника; День пам’яті преподобномучениці діви Феодосії Константинопольської

today 11.06.2022 query_builder 08:30 remove_red_eye 248 bookmarks Новини

Троїцька батьківська субота в 2022 році відзначається 11 червня. На Троїцьку суботу поминають покійних ― родичів та предків, а також тих, у кого не залишилося родичів, інформує сайт СТБ.

Згідно з повір’ями, на 50-й день після Великодня на землю зійшов Святий Дух, що стало символом завершення порятунку людства, тоді ж Він подарував особливі можливості апостолам Христа, щоб нести слово Боже язичникам.

Раніше в Троїцьку батьківську суботу в церквах поминали тільки передчасно покійних ― священики з’ясовували обставини смерті і вносили імена в список. Зараз можна поминати всіх, відвідувати панахиди в храмах і ходити на кладовища. Крім того, на Троїцьку суботу вплинули традиції слов’ян у Київській Русі ― вшанування предків, шанобливе ставлення до мертвих та обов’язкове вшанування навіть тих, хто не мав родичів. Особливе служіння у церкві починається ще в п’ятницю, проте в суботу також віруючі мають ходити на службу. Також цього дня треба допомагати нужденним. Церква нібито засуджує язичницькі традиції, проте все одно слов’яни вшановують своїх предків та здійснюють язичницькі ритуали ― варити кутю, робити крашанки, готувати поминальний стіл із особливими млинцями.

Також сьогодні День пам’яті преподобномучениці діви Феодосії Константинопольської . Феодосія ― свята та мучениця VIII століття періоду іконоборчої єресі. Вона була з багатої сім’ї, проте, втративши батьків, прийняла постриг у монастирі святої Анастасії, куди віддала все своє майно. Імператор Лев ІІІ Ісавр видав указ про знищення усіх ікон, і Феодосія разом із іншими священнослужителями захищала ікону спасителя в одному з храмів. Проте Феодосію ув’язнили, а усіх, хто був із нею, стратили. Її тримали в темниці й піддавали тортурам більше тижня. А коли вивели звідти й вели по ринковій площі, солдат наступив на ріг вола, розізлився і побив ним мученицю, а потім проштрикнув їй ним горло. Її з почестями поховали у районі Евфімії в Петріоні на Золотому Березі, а возвели до мучениць у 843 році, коли було знищено іконоборницьку єресь.

А ще 11 червня День святого Луки сповідника, архієпископа Кримського та Сімферопольського. У миру святого Луку звали Валентин Феліксович Войно-Ясенецький. Він був хірургом, доктором медицини, архієпископом Сімферопольським та Кримським, канонізованим українським відділом РПЦ (УПЦ МП) у 1995 році, а у 2019 році Православною Церквою України (ПЦУ) та Елладською Православною Церквою. Валентин Войно-Ясенецький в 12 років із сім’єю переїхав до Києва. Він закінчив Київську художню школу і вчився деякий час на живописця у Мюнхені. Валентин вступив до медичного факультету Університету святого Володимира в Києві, де вивчився на лікаря й хірурга. До 1917 року він працював медиком у земських лікарнях спочатку російської імперії, потім УНР. Він став головним лікарем Ташкентської міської лікарні, був професором Середньоазійського державного університету.

31 травня 1923 року з іменем Луки прийняв чернечий постриг, згодом був висвячений на сан єпископа. Після цього багато разів ув’язнювався органами НКВС СРСР та відбував адміністративні заслання. Лука написав 55 наукових праць з хірургії, фізіології та анатомії, 12 томів проповідей. Найвідомішою є його книга «Нариси гнійної хірургії» російською мовою. Вона витримала чотири видання і актуальна в ХХІ столітті (1934, 1946, 1956, 2006).

Войно-Ясенецький врятував багато життів, працюючи лікарем-хірургом. Він працював у засланні ― у Красноярському краї, потім у Туруханському краї. У 20-х роках йому дозволили повернутися до батьків на Черкащину, а потім знову заслали до Котласа та Архангельська. Там він зустрівся з Миколою Амосовим. У 30-х роках він жив і працював у Ташкенті, а у 40-х його заслали до Сибіру. Під час війни займався операціями, рятував життя солдатам. Після війни став єпископом Тамбовської єпархії. Потім йому вдалося повернутися на територію України. Помер святий Лука у сані архієпископа Сімферопольського і Кримського 11 червня 1961 року.

Збереглися такі народні прикмети на цей день:

багато жита ― буде багато білих грибів;

якщо на Феодосію сухий туман ― буде поганий урожай хліба;

якщо колоситься жито ― пора сіяти гречку;

ервня бджоли активно летять до вуликів - чекайте на дощ;

якщо багато павуків - буде гарна погода;

весь день вітер дме в одному напрямку, а вночі посилюється - до дощу.

11 червня не можна залишати дітей без нагляду. Не слід працювати в городі та полі чоловікам. Не варто братися за нову справу.Не лінуйтеся. Не можна сваритися і лаятися.

Фото з відкритих джерел

92 запитів за 0,165