Великдень – це свято, що єднає та спонукає кожного до звершення світлих справ. Цього року свято об'єднало жителів із різних куточків Феодосіївської громади. Усі його учасники були натхненні спільним прагненням створити не просто івент, а захід, пам'ятний, душевний, що наповнює світлом. Такими бувають лише родинні зустрічі. І схоже, представники закладів культури громади, їхні вихованці, власне, хотівчани, які завітали на Великодні святкування, зробили все можливе, аби захід став саме родинним...
Неймовірне дійство, наповнене українською великодньою культурою та покликане популяризувати народні українські традиції, відбулося в Хотові напередодні Великодня. Саме тут поблизу місцевого центру культури (директор Ірина Адаменко) з'явилося Великоднє дерево – символ життя та відродження. Його прикрашали діти писанками, виробами із соломи та декоративними пташками. У кожен свій виріб юні та маленькі майстри вклали часточку безпосередньої любові.
З яким захопленням дітки з різних сіл громади, а щонайбільше з Хотова, вчилися розмальовувати писанки. Таку зосередженість та щиру зацікавленість можна побачити лише на улюблених заняттях. Про техніки писанкарства юним майстрам та їхнім батькам розповідали майстрині Оксана Гулевіч та Марина Товстенко. А їхня колега з Хотова Юлія Соляник та її вихованці натхненно працювали над розписом "Хотівської писанки". Уже третій рік поспіль до Великодня в різних населених пунктах громади відбувається презентація великої писанки села. Раніше були створені такі писанки у Ходосівці та Лісниках. А цього року вона з'явилася у Хотова.
- При розписі ми використали кольори, притаманні для писанкарства Київщини: червоний, що символізує любов і радість, чорний – колір вічності та родючої землі, а також жовтий – колір сонця та добробуту. Кожен елемент розпису має своє сакральне значення, – розповідає авторка ескізу Марина Товстенко. – Хрест – це символ християнства. Згадаймо, що у 16 -18 ст. ці землі належали до володінь Києво-Печерської Лаври. Розгалужена квітуча гілка – це, як дерево життя, що уособлює рід, а також цей елемент нагадує цвіт яблуні. Хотів завжди був квітучим населеним пунктом. Тут буяли яблуневі сади і досі майже на кожному подвір'ї є свій фруктовий садок. Колосок символізує працьовитість хотівчан і, відповідно, урожай. А безкінечник ототожнюється з водою. Струмок, що зараз протікає в Хотові, колись був судноплавною річкою. Тож наша писанка зберегла і цей символ нашого села.
Знаково, що юні хотівчани мали можливість розробити власний ескіз писанки, яку теж презентували на святі.
Особливої піднесеності дійству додало звучання гаївок, їх заспівали фольклорно-етнографічні гурти "Будимир" (керівник Ольга Карапата) та "Лісовичок" (керівники: Олена Громова та Ірина Климова). Народні ігри та танці ще більше згуртували всіх учасників Великоднього свята, де кожен зміг відчути себе частинкою великої родини.
Р.S. Організаторами заходу стали гуманітарний відділ громади, який очолює Володимир Ноженко, та Центр культури Феодосіївської ТГ (керівник Сергій Громовий).
