У перші дні окупації найбільший табір для наступу на столицю рашисти влаштували у Здвижівці

today 14.04.2022 query_builder 09:49 remove_red_eye 354 bookmarks Новини

Найбільший табір для штурму Києва окупанти готували в селі Здвижівка Бучанського району. Місцеві жителі повідомляли про тисячі одиниць техніки, які орки накопичували в селі. Від самого початку війни місцеві жителі сигналізували розвідникам, що тут створюється потужний логістичний центр. Справжні герої, вони робили це попри ризик бути розстріляними.

Про це йдеться на сайті ТСН.

У перші дні окупації про «штаб для наступу на столицю» стало відомо з фото, яке співак та композитор Володимир Самайда надіслав другу і кореспонденту ТСН.Тижня Андрію Цаплієнку. Завдяки цим та іншим світлинам українські артилеристи змогли точно вичислити, де в Здвижівці розташована ворожа техніка. Її прицільно почали знищували.

Але після оприлюднення фотографії зв’язок з Володею та його родиною зник. Тож лише після того, як російські окупанти були відбиті від Києва, з’явилась можливість розшукати сім’ю.

По дорозі до Здвижівки скрізь сліди російських злочинів. Селу відносно пощастило, бо тут немає таких руйнувань, як у Бучі або Гостомелі. У місцевій школі, де розташувались окупанти, в кількох класах - слова пробачення, крейдою на дошці, російською – «Простите нас». Вочевидь ці вибачення - витончений цинізм окупантів. Бо неподалік від навчального закладу – кілька місць розстрілу мирних мешканців.

«Криміналісти приїхали на впізнання, п'ять людей ми там відкопали, потім ще двоє дівчат з відірваними ногами з Гостомелю і ще один он там біля церкви», - розповідає місцевий пенсіонер.

Віталій Черниш один із тих, кому пощастило вижити, рашисти виводили на розстріл, підозрювали в тому, що він агент міфічних нацистів і наводив українську артилерію на окупантів. Вони шукали нацистів. «Питали, де нацисти. Лякали мене», - розповідає Віталій.

Здвижівку можна назвати селом мовчазних героїв. Фотографію з точною локацією табору окупантів, яку отримали військові, розповсюдила Тетяна Ільченко. Вона завантажувала скрін-шоти з камери спостереження, допоки про її існування не дізнались вороги. Але, крім героїв, серед українців є і зрадники. Російські солдати цілеспрямовано шукали ветеранів АТО та колишніх військових і знаходили. «В них були списки АТОвців та ветеранів армії. Ветеранів відпустили. А двох хлопців АТОвців катували дуже. Вбили», - розповідає жінка.

Місцеві в Звижівці нарахували – через село пройшло близько чотирьох тисяч одиниць ворожої техніки та орієнтовно шість тисяч російських військових. На сільській околиці був табір орків. Сюди вони звозили награбоване майно українців перед тим, як відправити його до Білорусі. Що не влізло, кинули прямо в таборі. Тут радіотехніка, меблі, посуд, білизна, дитячі іграшки – огидна орда нічим не нехтувала. Табір перед втечею частково замінували і тут підірвався місцевий мешканець.

Про це журналісту ТСН стає відомо від того самого співака та композитора Володимира Самайди, доля якого понад місяць була невідома. «Одна ракета потрапила в центр вулиці. Потрощило, ми залишилися живі. Боялися, але раділи, що по нас хоть щось прилітає», - каже чоловік.

Влучання не витримали страуси на фермі, всі птахи окрім одного загинули. Так і сама Здвижівка – вціліла у вогні війни, вижила і неодмінно відродиться.

">

92 запитів за 0,210