Відверто: Тарас Дідич

today 16.05.2020 query_builder 19:16 remove_red_eye 1558 bookmarks Відверто, Новини

Лаконічна довідка

Тарас Дідич, Дмитрівський сільський голова

• Народився 04 березня 1961 року в селі Стрільче Городенківського району Івано-Франківської області.

• Вищу освіту здобув у Київському політехнічному інституті.

• У липні 1994 року обраний Дмитрівським сільським головою. 25 років обіймає цю посаду. На місцевих виборах жителі с. Дмитрівки,

с. Капітанівки та с. Милої шість разів поспіль підтримували його кандидатуру.

• Одружений, має двох синів.

1. Ви один із найдосвідченіших сільських голів. Принаймні, у нашому районі, а можливо, і в Україні. На Вашу думку, які законодавчі зміни були найбільш вдалими для розвитку місцевих громад?

- Виокремити один законодавчий акт досить складно. Таких періодів можу пригадати декілька. Здебільшого вони пов'язані із розширенням повноважень органів місцевого самоврядування. Це 2002-2008 роки та 2014-2015 рр. Звісно, кожен із цих періодів мав свої плюси та мінуси. На жаль, досить часто на органах місцевого самоврядування лише відпрацьовують нові види податків, приміром, сьогодні це акциз. А коли наші державні мужі побачили, що він працює і наповнює казну, то знову захотіли повернути його до держбюджету. І такі випадки непоодинокі.

2. Ваш секрет успішного розвитку громади?

- Головне - нам вдалося правильно визначити пріоритети. Ще на початку роботи зумів донести сільським депутатам думку, що без розвитку виробничих потужностей і розміщення на території комерційних підприємств ми не зможемо стати самодостатньою громадою. Важливо, що люди дослухалися до моїх переконань. Тому нині у нас на території є підприємства - лідери серед платників податків не лише в районі, а навіть в області. Це "Віннер імпортс Україна", "Чиста вода". Зростання надходжень до сільського бюджету дало поштовх для розвитку сіл ради. Ми мали змогу розбудовувати інфраструктуру, довести до ладу дитсадок, школу, амбулаторію, будинок культури, приміщення виконкому, збудувати дороги. Люди все це бачили і об'єктивно оцінювали, що сільська рада працює над наповненням бюджету, на користь громади. Чимало речей ми робили одними з перших в районі. Приміром, ще у далекому 1996 році у нас була створена перша сільська пожежна частина, яка функціонує й донині, а 1997 року забрали на баланс сільради будинок культури. Роком пізніше також на баланс взяли житло ДГ "Дмитрівка", бо вже тоді господарство переживало не найкращі часи: виникала дилема - або ми забираємо і підтримуємо його в належному стані, або воно остаточно руйнується. Тобто, важливо приділяти увагу всім сферам життя громади і головне при ухваленні доленосних рішень керуватися насамперед інтересами її мешканців.

3. Чи вирішить децентралізація проблеми громад?

- Одного рецепта для лікування всіх хвороб не існує, адже є певні індивідуальні особливості населеного пункту, регіону. Важливо інше, на яких засадах створюються об'єднані територіальні громади. Адже кожен випадок індивідуальний. Десь ОТГ створили ще 2016 року, бо тоді надавалися значні субвенції - і ці фінансові стимули з держбюджету дали змогу вирішити певні локальні проблеми. Але це не призвело до економічного зростання населених пунктів. Питання залучення інвестицій так і залишилося для багатьох ОТГ відкритим. Виявилося, що деякі із створених громад можуть лише освоювати надані кошти, але самі себе утримувати не спроможні. Вони так і не стали самодостатніми, фінансово незалежними. На жаль, подібні явища спостерігаються і на прикладі нашого району. Дуже часто перспективні межі ОТГ окреслюються за методом "циркуля" - де поставили, там і провели коло, а як буде далі, чи буде це самодостатня громада, нікого не цікавить. Адже попередньо слід проаналізувати, хто має найбільший бюджет, хто надалі фінансуватиме ОТГ. На жаль, цей фактор далеко не завжди враховується.

4. У такому разі, як Ви оцінюєте можливість появи Дмитрівської ОТГ?

- Конкретно у нашому випадку: зараз триває дискусія, де буде центр громади - у Дмитрівці чи Шпитьках. Проте ніхто не каже, що ми маємо в 4 рази більший бюджет, і за попередніми розрахунками саме Дмитрівка, Мила та Капітанівка значною мірою наповнюватимуть казну майбутньої громади. В абсолютних цифрах торік по Дмитрівській сільській раді доходи загального фонду бюджету складали 35 млн 800 тис. грн, по Шпитьківській - 11 млн 700 тис. грн. Щодо ПДФО (це ті 60%, які нині йдуть до району, а у майбутньому залишатимуться в ОТГ) - від наших сіл район отримав 50 млн 700 тис., а від шпитьківських - 7 млн 700 тис. грн. Тому вважаю, що насамперед треба дивитися і робити центром громади той населений пункт, який зможе забезпечити фінансову спроможність новоствореної ОТГ. Переконаний, що Дмитрівка значно більше готова для того, щоб бути центром об'єднаної територіальної громади.

5. Цей рік вирішальний, які завдання Ви як сільський голова ставите перед собою, з огляду на завершення процесу децентралізації?

- Незалежно від того, де буде центр ОТГ і якими будуть її межі, розумію, що рівень фінансування закладів, що знаходяться на території Дмитрівської сільської ради, знизиться. Адже все зароблене ми направлятимемо в бюджет об'єднаної територіальної громади, а потім ділитимемо на всі села ОТГ.

А багато наших проблем іншим взагалі невідомі, приміром, централізований водопровід у приватному секторі є у небагатьох селах. А його ж треба постійно підтримувати в належному стані, ремонтувати. На цей рік головна задача - нормально підготувати до перехідного періоду заклади, що працюють на території нашої ради, щоб вони мали певний запас міцності й продовжували функціонувати. Потім буде вирівнювання і все стабілізується, а ось перший рік стане складним етапом притирання, узгодження, пошуку компромісів. Тому треба готуватися, дивитися на перспективу, щоб якомога безболісніше увійти в цей досить напружений період.

6. Які зміни чекають на села ради цього року?

- Дмитрівка, Капітанівка, Мила активно розвиваються, тут з'являються нові підприємства. Уже цього року вводитимуться в експлуатацію нові об'єкти, що дозволить створити нові робочі місця. Приміром, через кілька місяців запрацює "Мега-маркет", а це близько 300 робочих місць. Компанія "Юні-грант" будує на нашій території свої складські та виставковий центри, також заплановане будівництво медичних складів.

7. Яким Ви бачите майбутнє передмістя?

- Я за те, щоб околиці столиці залишалися комфортною територією для життя, без висотної забудови (будинки не вище 4 поверхів), як у Європі, з невеличкими двориками. Щоб люди могли на повні груди дихати повітрям. Власне, ця стратегія і була передбачена у нашому генплані. Прагну, щоб наша громада була екологічним поселенням, своєрідним взірцем того, як має виглядати європейське передмістя.

8. Чому досі не відбулося українське "економічне диво"?

- Для цього необхідно, щоб ті, хто готовий до реформ, мали бажання та власні напрацювання, і головне - отримали відповідні повноваження. На жаль, на певних етапах розбудови Незалежної України і уряди, і керівники держави не скористалися тими рівнями довіри, які їм були надані народом. До того ж потужний бюрократичний апарат часто нівелював хороші ідеї, бо вони не були готові до значної перебудови в державі. Ми пам'ятаємо, як свого часу у сільських рад забирали право введення в експлуатацію індивідуальних житлових будинків: мовляв, корупція процвітатиме. Зрештою, створили державні архітектурно-будівельні інспекції, що з того вийшло, всі знають.

9. Кому із сучасників симпатизуєте?

- Легендарному українському політику В'ячеславу Чорноволу. Це була Людина з великої літери, справжній патріот, який всім серцем вболівав за долю України. З особливою повагою ставлюся до наших хлопців, які пішли захищати Україну, до невтомних волонтерів - людей, які справді дбають про майбутнє нашої країни. Кожен, хто вже протягом 6 років боронить незалежність нашої держави на Сході країни, це - герой.

10. Без чого не уявляєте свого життя?

- Не уявляю себе без роботи, без людей, їх довіри, спілкування з ними. Приходиш на будь-який об'єкт з усвідомленням того, скільки зусиль і енергії витрачено, щоб він з'явився на території ради.

11. Без кого не уявляєте свого життя?

- Насамперед, без своєї сім'ї. Рідні знають мене краще від усіх, вони завжди підтримають, допоможуть, наповнять енергією.

12. Які якості цінуєте в людях?

- Порядність та відповідальність. На жаль, нині зустріти таких людей рідкість. Але вони є і викликають повагу. Ще ціную доброту та людяність. Любити людей, намагатися їм допомогти, творити добро - це найвище покликання.

13. Яка подія змінила Ваше життя?

- Таких подій було декілька. Доленосним для себе вважаю вибір місця роботи. У 1986 році, після армії та аварії на Чорнобильській АЕС, вже як випускник Київського політехнічного інституту, пішов працювати в міліцію. Тоді правоохоронці забезпечувалися житлом, і сім'ю вже треба було утримувати. Друга подія, що кардинально змінила моє життя, сталася в липні 1994 року, коли мене вперше обрали Дмитрівським сільським головою. Певна переоцінка цінностей відбулася три роки тому, коли переніс хворобу. Тоді став більше цінувати життя, кожну його мить. І раджу всім не витрачати себе на дрібниці.

14. Ваш головний життєвий принцип?

- Мабуть, не підведи. Адже доводиться завжди знаходитися на вістрі подій, люди покладають на мене надії, сподіваються на вирішення їх питань. Тому постійно докладаю всіх зусиль, щоб виправдати сподівання, не розчаровувати.

15. Ким Ви мріяли бути в дитинстві?

- Моє дитинство припало на ті часи, коли всі хотіли стати космонавтами. Десь до 9 класу мріяв вступити до військово-морського училища, дуже хотілося бути капітаном. Та мене відмовили від цієї райдужної перспективи, відтак я продовжив навчання у виші, закінчив Київський політехнічний інститут.

16. Не жалкуєте?

- Ні. Я ні про що не жалкую. Адже сьогодні, йдучи селом, бачу скільки всього зроблено завдяки власним зусиллям, спільній роботі виконкому, депутатського корпусу, підприємців, небайдужих жителів громади. Мені приємно, що за ці роки вдалося змінити наші села на краще, що Дмитрівська рада нині одна з найбільш фінансово потужних.

17. Що, на Вашу думку, найкраще загартовує людину?

- Характер загартовують неочікувані зміни, випробування, які доводиться долати, щоб досягнути певної мети. А ще з досвідом з'являється мудрість - спочатку аналізуєш ситуацію, а вже потім кидаєшся в бій.

18. Як любите відпочивати?

- Відпочиваю досить рідко, але вдома є пасіка - вже більше 20 років займаюся бджільництвом, люблю рибалити. По-особливому відпочиваю душею в родинному колі - разом із дружиною та дітьми. А скільки радості приносить спілкування з онуком!

19. Який фільм чи книга змінили Ваше життя?

- В юності запали в серце книги "Повість про справжню людину" та "Айвенго". Екранізації цих літературних творів теж дуже любив. Серед сучасних фільмів подобається стрічка "Царство небесне". Загалом люблю книги та фільми, які спонукають до роздумів, до переосмислення життя, певних ситуацій.

20. Що Ви хотіли б побажати нашим читачам у такий непростий для країни та всього світу час?

- І нашим читачам і всій країні зичу досягнення миру на гідних умовах, завершення пандемії з найменшими втратами. Щоб ми зробили з цієї ситуації правильні висновки, відкоригували рух і розвиток держави, переосмислили цінності. Сьогодні держава має максимально сприяти розвитку та підтримці медицини, виробничого потенціалу країни, аби в часи таких нелегких, як зараз, випробувань менш болісно переживати кризу.

Особисто кожному бажаю здоров'я, надії на краще. Вірю, що все у нас буде добре і ми з гідністю здолаємо всі випробування.

place Адреса

Дмитрівка, Капітанівка, Мила. Дмитрівський сільський голова - відверто

92 запитів за 2,186