Як жили в окупації села Дмитрівської громади

today 15.04.2022 query_builder 09:51 remove_red_eye 230 bookmarks Новини

Міста та села Бучанського району на Київщині одними із перших прийняли на себе ворожий удар "другої армії світу". Свою сторінку в історію боротьби у війні росії проти України вписала і Дмитрівська громада. Про окупацію, розстріли та жертви серед населення, евакуацію і мужні подвиги волонтерів, лікарів КиївВлада розповів Дмитрівський сільський голова Тарас Дідич.

- Ми дуже швидко зрозуміли, що війна вже дійшла і до наших територій. 24 лютого, коли було викинуто російський десант на Гостомельський аеродром і розпочалися бої, у нас вже все "гриміло" на повну потужність. Всі розуміли – що це вже поруч. І вже по обіді тут приймали російського ворога деякі українські батальйони, які змушені були відходити з того напряму в силу певних обставин і доукомплектовуватись на нашій території, - говорить Тарас Тарасович.

- 5 березня до Бузової вже зайшли рашистські танки, які розстріляли будинок. У результаті попадання снаряду загинула одна молода жінка. Без матері залишилася малолітня дитина. І після цього вже почалися постійні обстріли по території, гинули люди…

На території ради повністю ворог зайняв лише село Хмільна. А також частину Гурівщини, Любимівки, Мрії та Дмитрівки. В Шпитьки, Петрушки, Личанку, Горбовичі – ворог не зайшов.

Більшість населення у нас було евакуйовано. Загалом – понад 80%. Хто виїздив самотужки, когось ми вже вивозили, коли ворог підходив, автобусами. Вивозили людей і шкільними автобусами, і транспортом сільради. Максимально намагалася надати можливість кожному, хто бажав, евакуюватися. Серед наших мешканців було багато волонтерів, які також допомагали з евакуацією. Тому тут саме спрацювала згуртованість українського народу та взаємопідтримка, - продовжує сільський голова.

У селах Дмитрівка, Бузова, Мила, Капітанівка не було ні світла, ні газу, ні опалення. Навіть нормально постачати воду не було можливості. Завдяки тому, що залишилися деякі працівники комунального господарства, вони подавали напір під невеликим тиском, щоб була можливість набрати води хоча б на перших поверхах.

Щодо продуктів харчування, то сільрада, волонтери віднаходили можливості і доставляли їх щодня. Населення було забезпечене і, на щастя, не голодувало. Аналогічно і з ліками.

Хочу відмітити наших лікарів. Вони – молодці. Вони не виїхали. Це – головний лікар медичного центру та два завідувача амбулаторій. Нам допомагали лікар-хірург з "Кіберклініки Спіженка" і лікар-хірург з ЦРЛ, які розвернули на території мобільні операційні. Завдяки цьому вдавалося рятувати людей, оперувати поранених, тих, кого розстрілювали на трасі в районі Стоянки. Є історія дівчинки, яку розстріляли, але вдалося винести звідти та прооперувати. На жаль, їй довелося ампутувати ногу, але роблять протез. Наразі потерпіла перебуває за кордоном. А якби не встигли, то, напевно, на цьому світі її вже не було…

Тому лікарі себе проявили. Ми не залишилися без медичної допомоги. Вони чітко дотримувалися своєї клятви Гіппократу і надавали допомогу людям до останнього, - каже Тарас Дідич.

Люди вже повертаються в села громади. Але сільський голова наголошує, що це ще досить небезпечно. В селах працюють піротехніки та поліція. Є багато мін, розтяжок.

- На території громади було розстріляно орієнтовно 50 осіб, але це сталося на трасі Київ-Чоп. Вони не були захоронені. Тіла так і залишалися лежати на місці розстрілу. Близько 30 жертв лежало на межі сіл Мрія та Мила, де розташовані автозаправні комплекси UPG, Avantage7 та "БРСМ-Нафта" навпроти готельно-ресторанного комплексу "Бабусин сад" та АЗС ТНК. Саме тут було розстріляно дуже багато автівок з цивільними і ми звідти їхні тіла вивезли. На днях було знайдено тіло ще одного цивільного.

Крім того, 9 квітня у Бузовій на АЗС "БРСМ-Нафта" в каналізаційній ямі було знайдено тіла двох наших мешканців, які входили до складу Сил місцевої тероборони.

Розстріляно багато цивільних будинків. В Гурівщині повністю зруйнована медична амбулаторія, в Бузовій – школа, розстріляні чотирьох-п’ятиповерхові будинки, деякі з них, вірогідно, не підлягають відновленню, потрібна експертна оцінка. У Милій вздовж траси теж розстріляно два п’ятиповерхових будинки. Крім того, розстріляні такі торгові центри як "Мегамаркет", "Фора", "АТБ", медичні та продуктові склади, різні складські комплекси.

Зруйновано й інфраструктуру. У Бузовій – це водонапірна вежа. Тому наразі є проблемним питання з постачанням води до багатоповерхівок. Таких питань вистачає і їх треба всі вирішувати.

В основному по території громаді противник "працював" важкою технікою: танками, мінометами, градами, смерчами. Авіаційних ударів було куди менше, - розповів Тарас Дідич.

Фотоколаж - КиївВлада

92 запитів за 0,253