Цією неймовірною історією, що сталась нещодавно в одному із сіл Боярської ТГ, поділився Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Її бездиханне тіло знайшов знайомий чоловік прямо на подвір’ї власного будинку жінки. Саме він став найпершим домедичним рятівником 59-ти річної пацієнтки. Виклик на оперативно-диспетчерський відділ (ОДВ) надійшов о 15-й. Попри неймовірну серпневу спеку, спецавтомобіль з бригадою, у супроводі тривожної сирени, вже мчав на виклик.
“Шлях до пацієнта виявився не таким швидким, як зазвичай. З пункту виклику до пункту призначення чимала відстань, тому пробіг дався в знаки. На додачу до того ж, в селі страшенно заплутані адреси, які також гальмують час прибуття бригади” - зітхає водій санітарного транспорту Віталій Завальний.
Однак, знайомий жінки не розгубився. Він почав самостійно надавати домедичну допомогу, безперервно перебуваючи на зв’язку з диспетчером Юлією Шкарівською. Він вперто і наполегливо продовжував виконувати її чіткі вказівки. Невтомно робив непрямий масаж серця та штучне дихання.
“По прибуттю, ми не гаючи часу, розпочали професійні реанімаційні заходи, - пригадує керівник бригади, лікар з МНС Ростислав Замрій, - випадок був важкий і наші дії були довготривалими, наполегливими і, в результаті, успішними.” “Ми ніби відчували, що нам вдасться добитися бодай маленького, але успіху, адже ми ж злагоджено діяли в чотирьох,” - емоційно і чуттєво додала фельдшер Олена Бектораш.
Хочеться зазначити і той факт, що чоловік пацієнтки мимоволі став, тимчасово, колегою досвідченої бригади N825 професіоналів Боярської ПЕМД. Що ще раз доводить, як важливо в наш час мати хоча би базові знання в наданні домедичної допомоги.
“Реанімаційні заходи тривали більше ніж пів години. Ми усі завзято боролися з клінічною смертю пацієнтки. Тому в хід йшли усі знання і навички: непрямий масаж серця, ШВЛ за допомогою мішка Амбу, кардіограф і дефібрилятор, а також інтубація трахеї,” - під враженнями від спогадів ділиться Ростислав Олегович.
Спочатку вдалося відновити пульс, а згодом медики почули і поодинокі вдихи. В важкому, але стабільному стані, жінку перемістили в салон санітарного транспорту та доставили свою важку пацієнтку до реанімаційного відділення лікарні інтенсивного лікування Боярської міської ради.
Окрему увагу в нашому дописі, про успішну серцево-легеневу реанімацію (СЛР), хочеться приділити Єдиній оперативній диспетчерській екстреної медичної допомоги Київської області, яка активно і успішно функціонує з січня 2018 року. Завдяки такій продуманій системі, диспетчери Київщини 5-ть років поспіль, за потреби, надають якісну консультативну допомогу.
“Фахівці ОДВ спочатку проходять спеціалізовані курси, де вчаться в доступній формі для пересічного громадянина пояснювати алгоритм домедичної допомоги при СЛР: що потрібно робити, і головне - як, дистанційно. Це задача не з легких! Наші фахівці з нею справляються на відмінно! Приклад тому - Юлія Шкарівська, - поділилася своїми думками очільниця ОДВ Галина Миколаївна Верес. “Коли диспетчер не бачить ані людину, яка здійснила виклик, ані пацієнта і при цьому грамотно консультує запит про надання домедичної допомоги - це найвищий пілотаж,” - підсумувала пані Верес.
Інколи, сюжет успіхів в наданні догоспітальної допомоги наших медиків, дуже гостро закручений. І, як правило, деталі залишаються за лаштунками. Не поділитися таким досвідом наших колег, де героями чергової успішної серцево-легеневої реанімації стали пересічний громадянин, професіонали своєї справи - наші медики та ас-диспетчер, ми просто не маємо права. Це той неоціненний момент, коли усі учасники процесу були на одній хвилі і заряджені на один результат - реанімувати. Дякуємо! Так тримати!
Фото - Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
