Порфирій жив в IV столітті в Фессалоніках. Народився він у шляхетній і багатій родині в Солуні (Македонія). Коли йому виповнилося 25 років, він вирішив стати ченцем і вирушив у монастир Нітрійської пустелі в Єгипті. Пробув там 5 років, протягом яких відвідував святі місця Єрусалиму. Після Порфирій оселився в Йорданській пустелі, вирішивши присвятити себе молитві й самоті. Жити святому довелося у важких умовах, і це відбилося на його здоров'ї. Тому Порфирій пішов до підніжжя гори Голгофи, щоб знайти зцілення. Тоді ченцеві приснився сон, у якому до нього з'явився Ісус Христос, вилікував його і сказав: "Прийми це Древо і бережи його".
Пізніше Порфирія поставили пресвітером і призначили хранителем Чесного Древа Хреста Господнього (це частина Хреста, на якому був розп'ятий Ісус і яка зберігалася у Константинопольського правителя). Коли Порфирію виповнилося 50 років, його поставили єпископом палестинського міста Гази. На той час у цьому місті було всього три християнських церкви, але язичницьких були десятки. Тому Порфирій вважав своїм обов'язком будувати в Газах християнські монастирі та церкви. Існує також переказ, за яким святитель Порфирій своєю молитвою припинив сильну посуху і врятував урожай - пішов сильний дощ. Для цього він призначив пост, зробив всенічне бдіння і обійшов з хресним ходом місто. Язичники, які побачили диво, прийняли святе хрещення, і до кінця життя єпископа все місто сповідувало християнство. Працював той ревно над спасінням людських душ 24 роки і помер 420 року.
Фото з відкритих джерел
