Сьогодні, 14 січня, віряни вшановують пам'ять святителя Василя та Обрізання Господнє.
Щороку, починаючи з IV ст., 14 січня православна церква відзначає важливе свято – Обрізання Господнє. Згідно з законом Старого Завіту обряд здійснювався над хлопчиками, яким виповнилося вісім днів, та був символом союзу із Всевишнім.
У юдеїв значення акту обрізання було схожим з хрещенням, яке вважається початком повноцінного життя християнина. Кожен, хто уникав обряду, ставав відступником та іновірцем, який не гідний звертатися до Єдиного Бога.
Над восьмиденним Божим немовлям було проведено обряд обрізання за усіма правилами та наречено ім’ям Ісус, тобто Спаситель. Оскільки Син Божий був безгрішним, він міг не піддаватися процедурі. Отці Церкви тлумачать цю подію таким чином: Ісус показав своє смирення перед Господом та був зарахований до людського роду, щоб з часом виконати свою місію – взяти на себе всі земні гріхи заради вічного життя.
Для вірян свято Обрізання Господнього символізує духовне обрізання, яке полягає в обмеженні гріховних пристрастей та створенні нового зв’язку у любові та мирі між людиною та Отцем Небесним через його Сина.
Саме визначення «обрізання» – це якесь обмеження, видалення. Тобто Христос забрав всі гріхи і таким чином пояснив, що людям необхідне духовне обрізання – обмежити себе від таких гріховних пристрастей як егоїзм, гординя та інші.
В цей день у храмах проводять богослужіння. Також 14 січня – це свято Нового року за старим стилем, коли хлопці посівають та співають пісні, а дівчата ворожать.
Також 14 січня – день Василя. Це православне свято відзначається на честь Василія Великого, відомого також як Василій Кесарійський. У четвертому столітті він був архієпископом Кесарії Каппадокійської.
Він прославився як вселенський учитель, який написав безліч богословських праць та запровадив правила чернецтва. Святитель є покровителем землеробства, тому у цей день люди, йдучи в гості, засівають пашницею домівки господарів на добру долю.
