Гурій, Самон і Авіва жили в III-IV століттях. Гурій і Самон жили в Едесі і, як християнами, потрапили під гоніння імператора Діоклетіана. Чоловіки втекли з міста, але їх незабаром знайшли і кинули до в'язниці. Гурія і Самона намагалися погрозами і тортурами змусити відмовитися від віри, але вони були непохитні. Кілька років мученики провели у в'язниці, а потім їх стратили, пише УНІАН.
Авів був дияконом і його заарештували за наказом імператора Ліцинія. Диякона намагалися змусити відректися від Христа і повернутися в язичництво, але він відмовлявся. Тоді його вирішили спалити живцем, але вогонь не зачепив тіла мученика. Однак Авів помер. Його поховали в тій самій гробниці, що й Гурія з Самоном.
Святий Паїсій (його ім'я в миру Петро Величковський), народився в Полтаві, 1722 року. Він був родом із сім'ї потомствених священників, рано залишився без батька. У 13 років хлопчик вступив до Київської духовної академії, провчився там три роки, а потім повернувся додому і повідомив матері, що хоче залишити навчання і піти в монастир.
Петро пішов у Любецький монастир, де переписував книги, але пробув у монастирі недовго. Духовне життя на той час переживало кризу, і уявлення Петра про справжнє подвижництво не збігалися з тим, що він бачив у реальності. Тому він став мандрівним ченцем - переходив з обителі в обитель. 1746 року Петро відвідав Афон, там же, 1758 року, прийняв чернечий постриг і висвячення у священники з ім'ям Паїсій. На Афоні преподобний став перекладати стародавню святоотцівську спадщину з грецької на церковнослов'янську мову, а незабаром навколо нього зібралися брати, які збирали писання святих отців і переписували їх.
На Афоні Паїсій прожив 17 років, а після гноблення Афону мусульманами виїхав до Молдови й оселився в порожньому Драгомирському монастирі, де встановив суворий порядок і багато трудився. Братія монастиря читала і перекладала твори святих отців. Через деякий час Паїсій перейшов у Нямецький монастир, де і провів останні 15 років життя. Мощі святого зберігаються в придністровському Ново-Нямецькому монастирі.
Переклади Паїсія з грецької на церковнослов'янську мову - збірка "Добротолюбіє", твори преподобного Ісаака Сиріна, Феодора Студита, преподобних Варсонофія та Іоанна, святителя Григорія Палами, преподобного Максима Сповідника та інші - довгий час були єдиними.
Свято 15 листопада за старим стилем - день пам'яті святих Акіндіна, Пігасія, Анемподиста і з ними семи тисяч мучеників.
Прикмети на 15 листопада
За прикметами дня дивилися, якою будуть зима і погода:
вранці небо ясне - будуть заморозки;
сніг випав цього дня - не розтане до весни, а зима буде суворою;
день видався теплий - зима буде нескоро;
снігурі кричать - скоро похолодає.
У народному календарі 15 листопада - свято Гур'єв день. Вважалося, що Гурій цього дня виїжджає на дорогу на коні і несе тепло - мороз і холоди відступають до Святок.
Що не можна робити 15 листопада
У цей день є низка заборон. Що сьогодні не можна робити:
відмовляти в допомозі - того, хто не допоможе нужденному, може спіткати така ж доля;
пліткувати;
сваритися, особливо подружжю - можна приректи сім'ю на вічний розлад;
скаржитися на долю;
влаштовувати гучні застілля;
тим, хто дотримується посту, їсти яйця, м'ясні та молочні продукти, а також олію (її не можна вживати в понеділок, середу і п'ятницю).
За народними прикметами в цей день не можна скупитися - гроші покинуть таких людей.
Що можна робити 15 листопада
У перший день Різдвяного посту добре піти до церкви. Святі Гурій, Самон і Авіва вважаються покровителями сімей, у них просять допомогти налагодити стосунки в родині та знайти свою половинку. У Гурія просять позбавити від зубного болю.
Цього дня за традицією також заведено подати бідним, нагодувати голодних, зокрема й бездомних тварин, роздати старий одяг тим, хто його потребує. Неважливо, що саме ви зробите - головне, щоб це була добра справа.
Фото з відкритих джерел
