16 квітня за новим стилем (29 квітня за старим) - день пам'яті святих мучениць Агапії, Ірини та Хіонії, пише unian.ua.
Агапія, Ірина та Хіонія були сестрами і жили в III-IV століттях біля міста Аквілеї (Італії). Дівчата рано осиротіли, але вели благочестиве християнське життя і відмовляли залицяльникам, бо хотіли присвятити себе Богу. Про це дізнався імператор Діоклетіан: він велів привести сестер до нього і хотів їх судити. Але глянув на дівчат, побачив, які вони юні і красиві, і велів їм вирушати до Македонії і вибрати собі наречених. Сестри відмовилися виконувати волю імператора і виходити заміж. Тоді їх віддали в руки катів і стратили.
Іллінсько-Чернігівська ікона Божої Матері, відома також як Чернігівська ікона Божої Матері, була написана 1658 року. Її автор - іконописець Григорій Дубенський (у чернецтві - Геннадій).
Святиня зберігалася в Троїцькому монастирі Чернігова. Згідно з переказами, 1662 року образ Богородиці почав плакати - сльози текли протягом 8 днів, з 16 до 24 квітня. Невдовзі на Чернігів напало військо Кримського хана, і місто розорили. Уночі вороги увірвалися до Троїцького монастиря, забрали все начиння й перекинули ікони, але образ Богородиці залишився недоторканим - якась невидима сила захистила його. Нечестивці не змогли потрапити і в печеру преподобного Антонія Печерського - в ній ховалася братія, а в якийсь момент і зовсім вдалися до втечі.
Починаючи XVII столітті стали записувати випадки чудес, що походили від Іллінської Чернігівської ікони: у "Руні орошенном" святителя Димитрія Ростовського докладно описано 24 чудеса зцілень від усіляких недуг жителів Чернігова та його околиць. Список чудес постійно поповнювався і навіть був один випадок воскресіння.
Чудотворна ікона перебувала в Іллінській церкві при печерах, потім її поставили в Успенському соборі Єлецького Чернігівського жіночого монастиря. У XIX столітті святиня перебувала в соборі в літній час, а на зиму її переносили до церкви Різдва Христового. На початку XX століття взимку ікона перебувала в Стрітенській церкві при архієрейських покоях, а в соборі залишали ікону-заступницю. Існує думка, що з 1924 року, після закриття Троїце-Іллінського монастиря, образ був загублений, але залишилися списки чудотворної святині.
Свято 16 квітня за старим стилем - день пам'яті преподобного Микити Сповідника, ігумена Мідікійського.
