Сьогодні, 18 червня, в православному календарі день пам’яті священномученика Дорофія, пише tsn.ua.
Він жив за правління різних імператорів. Коли царював Діоклетіан, то Дорофій довгий час переховувався, адже відбувалися гоніння за християнами. Коли імператором став Костянтин Великий, то зміг повернутися, почати знову проповідувати і навертати на путь істини язичників. Але царем став Юліан Відступник і схопили тоді Дорофія, довго мучили, катували, в кінці-кінців вбили.
18 червня — день пам'яті блаженого Костянтина
Він був митрополитом київським, коли царював князь Юрій Долгорукий. Помер князь і почалися суперечки про те, хто буде тепер займати пост митрополита. Костянтин, бачачи ці незгоди, поїхав до Чернігова, де захворів, а згодом і помер.
Існує переказ, що перед смертю він віддав чернігівському єпископу грамоту з проханням обов'язково виконати те, що в ній написано. Там він просив віддати його тіло після смерті псам, а не ховати. Ніхто не знав, як правильно вчинити, тому залишили тіло без поховання. Згодом вирішили все ж поховати тіло Костянтина в храмі Спаса.
2013 року, 27 червня, Помісний Собор Української Православної Церкви канонізував Оскольда-Миколая, як благовірного князя і першомученика Київського, пише сайт Ближче до Бога. Пам’ять його встановлено відзначати в другу неділю після П’ятидесятниці, коли звершується шанування всіх святих землі Української.
Святий благовірний князю і першомученику Київський Оскольде моли Бога за нас!
В 2014-му році Православна церква Київського патріархату вперше святкувала пам’ять святого благовірного князя І першомученика київського Оскольда-Миколая. Перше аніж остаточно хрестилася Русь-Україна рівноапостольним князем Володимиром Великим у 988 р. на зорі нашого духовного становлення та державного утвердження з’явилася постать, з якою пов’язане фактично перше хрещення Руси – це київський князь (каган) Оскольд, або ж Аскольд [1]. Ці доленосні для нашої країни події відбувалися на сто років раніше від володимирового хрещення Київської Руси і залишилися досить помітними, як у вітчизняних літописців, так і в іноземних хроністів.
Князь Оскольд став першим князем християнином, взявши для себе у купелі хрещення ім’я Миколай. Згодом він став першим київським мучеником за віру Христову. Оскольд-Миколай отримав велику милість від Бога відкрито серед київської язичницької вороже налаштованої громади сповідувати Христа.
Паростки християнства в наших землях вже давали рясні плоди і раніше до Оскольдового хрещення Руси. Про це нам свідчить Густинський літопис, який “розглядаючи свідчення многих літописців, які про хрещення нашого славного народу словенського пишуть” зауважує, що перше хрещення відбулося від Первозванного апостола Андрія, брата Петрового. Вдруге ж охрестилися слов’яни у часи просвітлення Христовою вірою народу болгарського, яке було пов’язане із місією солунських братів рівноапостольних Кирила і Мефодія. Третє ж хрещення, згідно літописця Густинського настало незабаром “за патріарха Фотія, після смерті Ігнатія-патріарха, за Василія Македона-царя, як історики Зонара і Куропалят мовлять” [2]. Останні два хрещення у нашому літопису не датовані. Але не важко здогадатися, згідно свідчень та згадуваних історичних постатей, що це відбувалося у 60-70-х роках ІХ ст. Великим прихильником такого хрещення був київський князь Оскольд.
