Микола Пянчук: “Зараз формується характер нашої громади”

today 02.02.2022 query_builder 16:57 remove_red_eye 681 bookmarks Відверто, Новини

Інтерв'ю журналу Київщини "Корисний формат. Нове передмістя"

Як на практиці працюють засади децентралізації? Від чого залежить успіх громади, та як нові реалії сприймають жителі пристоличних сіл? Про це і не тільки в інтерв'ю нашому журналу Феодосіївського сільського голови Миколи Пянчука

- Перший рік на чолі досить великої громади був, безперечно, дуже непростим. Чи вдалося виконати програму мінімум? Які три головні досягнення Ви могли б назвати?

- Було нелегко, але певні досягнення ми вже маємо. Вважаю, що серед головних - кадрове забезпечення всіх виконавчих органів, бо зібрати кадри за рік, не підбираючи їх заздалегідь, - це було найскладніше завдання. У першу чергу, йдеться про фахівців фінансового напряму, спеціалістів для ЦНАПу. Так, у нас зараз проходить стажування головний бухгалтер. Формування команди - стало тривалим процесом - і лише наприкінці року ми зібрали необхідні кадри.

- Якими були основні критерії підбору фахівців?

- Це, насамперед, професіоналізм. Багато людей і раніше займали подібні посади, але вони не працювали у сільських радах, тому іноді не зовсім розуміють усієї специфіки роботи саме у сільській місцевості. Адже тут треба вислухати людину, допомогти їй скласти заяву, щось порадити, підказати до кого звернутися. Сільський менталітет відрізняється від міського. І хоча ми знаходимося під Києвом, ще багато людей, звертаючись до сільської ради, сподіваються, насамперед, на взаємодопомогу, розуміння, певну душевність. Тому декому із фахівців довелося перелаштовуватися. Та попри усі нюанси, нам вдалося сформувати фахову команду.

- А які ще досягнення Ви вважаєте знаковими?

- У нас досить немаленька громада, що об'єднує вісім сіл, які раніше входили до складу шести сільських рад: Рославичівської, Гвоздівської, Іванковичівської, Лісниківської, Ходосівської та Хотівської. І всюди слід було забезпечити роботу комунальних підприємств. У деяких селах їх раніше просто не було - і території належним чином не прибиралися. Насамперед, ми збільшили рухомий склад наявної техніки. У нас є вісім тракторів для прибирання снігу, машина для розкидання піску. Процес придбання техніки теж видався непростим, бо пандемія скорегувала ціни на устаткування і обладнання. Тож ледве вистачило тих коштів, що були передбачені. Але все ж екскаватора придбали. Сподіваюся взимку проблем із прибиранням снігу не буде.

Сьогодні громаду обслуговує чотири комунальні підприємства. Одне орієнтоване на прибирання території та кладовищ. Друге - на утримання водогону. Ще одне у Хотові - на утримання водогону, багатоповерхівок, прибирання території. І четверте КП опікується дитячим харчуванням. Ми створили комунальне підприємство "Фудсервіс", яке взяло на себе функцію забезпечення харчуванням шкільних і дошкільних закладів. І я вважаю, це теж важливим досягненням. Запровадили меню за системою Клопотенка. Діти почали харчуватися більш корисною їжею. Тепер вони самі обирають собі меню, яке хочуть. Оцінюють страви - ставлять вподобайку на спеціальному планшеті, якщо їм сподобалося, або дізлайк - якщо ні (у такому разі кухар перелаштовується). Які були труднощі з впровадженням змін? Наші діти звикли їсти солоне, перчене, солодке, а в цій системі харчування зменшується кількість цукру, це більш дієтичні страви. Й іноді діти приходили зі своєю сіллю чи цукром. Але в цілому проєкт сприйняли схвально. Тож ми розпочали його впровадження і у дитсадках. Придбали для їдалень пароконвектомати, забезпечили постачання якісних та свіжих продуктів - і наші кухарі позитивно сприйняли такі перетворення. Головне - створити умови.

Комунальне підприємство зберегло всіх кухарів, вони перелаштувалися - і зараз всі задоволені.

Наразі сільська рада компенсує 50% вартості харчування дітей у дитсадках, а у школах безкоштовно харчуються учні 1-4 класів.

- Головним завданням для сільських громад було створення на місцях центрів надання адмінпослуг. Які послуги жителі сіл Феодосіївської сільради зараз можуть отримувати в громаді?

- У нас створено Центр надання адміністративних послуг. Він знаходиться у Хотові, в приміщенні, де раніше була сільська рада. Це площа Паширова, 2. Уже сформована команда.

Тут можна провести реєстрацію ФОП та юридичної особи, реєстрацію/зняття місця проживання, зареєструвати майно, отримати витяг або кадастровий номер без змін цільового призначення на земельну ділянку та інше. Загалом надається орієнтовно 110 адмінпослуг. Придбана техніка для друкування водійських прав, ІD-карток та закордонних паспортів.

Для зручності мешканців громади створені віддалені робочі місця адміністраторів. Вони є в Іванковичах, Ходосівці, Лісниках. Намагалися створити максимально комфортні умови для людей. Так, регулярно кур'єр об'їжджає всі старостинські округи, звідки збирає звернення. Частина з них (у залежності від їх змісту) передається до загального відділу сільської ради, якщо ж йдеться про реєстрацію - то до ЦНАПу.

Крім того, при кожному старості є діловод, який приймає документи від громадян, реєструє їх, призначає час для візиту, якщо необхідна безпосередня участь заявника.

- Люди часто оцінюють роботу влади за тим, як швидко розвивається у тому чи іншому населеному пункті інфраструктура: ремонтуються дороги, проводиться освітлення вулиць, з'являються нові важливі об'єкти, створюються робочі місця. Які здобутки має очолювана Вами тергромада?

- Протягом першого року інфраструктурних змін відбулося не так багато, але вони суттєві.

Зараз у нас є відділи житлово-комунального господарства та капітального будівництва, вони займалися цими питаннями.

Наприклад, у селі Іванковичі зробили капітальний ремонт вулиць Соборної і Бузкової, в Ходосівці - вулиці Феодосія Печерського, в Кременищах - Максимова, в Лісниках - Виноградної, а у Хотові, на жаль, не встигли, бо поки виготовили технічну документацію змінилася ціна асфальту, погіршилися погодні умови - й роботи проводити було неможливо. Тому до цього питання повернемося вже в 2022 році.

- А на які проєкти вдалося залучити кошти із бюджетів вищих рівнів?

- За кошти з обласного бюджету проводиться капітальний ремонт дороги від Ходосівки до Круглика. Дорогу дещо розширили, збудували тротуарні доріжки вздовж вулиці Набережна, що з'єднує села Кременище і Круглик. Цією дорогою їздять маршрутки, трафік там досить інтенсивний, тому асфальтне покриття справді потребувало капітального ремонту. Але тепер, після його оновлення, виникла інша проблема.

Наразі водії часто не дотримуються швидкісного режиму, тому зараз ми ведемо перемовини з обласним ГУ Нацполіції про встановлення на цій ділянці дороги камер відеоспостереження. Попередніх домовленостей уже досягнуто. Це, насамперед, сприятиме безпеці пішоходів та водіїв, а також до бюджету надходитимуть кошти від сплати штрафів порушниками ПДР.

Поки залишається відкритим питання облаштування під'їздів. Мав перемовини з виконробом - обіцяли зробити. Оскільки замовником робіт є область, то підрядник звітує не сільській раді, а КОДА, тож чітко назвати терміни виконання цих робіт наразі не можу.

- Миколо Леонідовичу, вочевидь, втілювати в життя інфраструктурні проєкти можливо за наявності коштів. Яка робота проводиться для збільшення надходжень до місцевого бюджету?

- Надходження від сплати земельного податку поки що дуже мізерні. І це ненормально. Та є об'єктивні пояснення такій ситуації. Ще не проведено інвентаризацію земель, у планах робота із землевласниками та орендарями. Люди не платять, бо до них ніхто не звертався з цим питанням. Хтось із міста купив земельну ділянку, він має намір щось на ній будувати, але податок не сплачує, бо не знає, що його треба платити. Крім того, землі, які люди отримали як пайові, здаються в оренду, а орендарі сплачують єдиний податок у Київ. Тому сьогодні працюємо над створенням бази платників податків.

У подальшому відділ земельних ресурсів повинен налагодити роботу із землевласниками, провести з ними роз'яснювальну роботу, щоб значно збільшити надходження саме цього податку. Це своєрідний бюджетний резерв.

Також проводиться робота з підприємствами, які хочуть зареєструватися або перереєструватися на нашій території, вести тут свій бізнес. Шукаємо шляхи співпраці з податковими, колишнього Києво-Святошинського та Обухівського районів, а вони теж зацікавлені, щоб зростали надходження у бюджети всіх рівнів. І є певні спільні напрацювання, які сприяють збільшенню надходжень як до місцевого, так і до державного бюджетів.

Ще одне джерело надходжень - це введення будинків в експлуатацію. У нас створюється архітектурно-будівельне бюро, яке займатиметься цим питанням.

Намірів та роботи багато, адже треба заробляти більше грошей, щоб утримувати величезне господарство громади.

- Одне із найактуальніших питань наразі - це безпека. Чи запрацювала вже в громаді поліцейська станція?

- Дійсно, цей напрям роботи - один із пріоритетних. Ми стали учасниками проєкту "Безпечна громада". Запроєктували три поліцейські станції: у Хотові, Ходосівці, Іванковичах. Тож громаду обслуговуватимуть три поліцейські офіцери.

Один уже пройшов відбір і має приступити на службу в Ходосівці. Нещодавно ми зустрілися з представниками американського проєкту підтримки поліцейської реформи, вони досліджували той об'єкт, де буде розташовуватися поліцейська станція. Перевіряльники відзначили, що у нас створені одні з найкращих умов для офіцера громади на Київщині.

Приміщення знаходиться на території "Аутлет-Мануфактура", нам його надали безкоштовно наші підприємці. До речі, ТЦ "Мануфактура" та "Мегамаркет" є одними із бюджетоутворюючих у нашій громаді.

Переконаний, що в Іванковичах і Хотові теж створимо достойні умови для наших поліцейських. Більше того, ми вже виділили кошти на закупівлю автомобіля для офіцера громади.

- А як вирішилося питання щодо утримання пожежної частини? Знаю, що у Феодосіївській громаді створений такий підрозділ.

- Маємо у Хотові власну пожежну частину і свій пожежний автомобіль. Наразі база місцевих рятувальників знаходиться на етапі реконструкції. Плануємо, там облаштувати два бокси для двох автомобілів. Керівництво Обухівського управління ДСНС йде нам назустріч. Ми запланували реконструкцію в Хотові, зараз чекаємо від них проєкту, щоб розширити бокс і придбати ще один автомобіль. Можливо, у майбутньому утримання частини перекладемо на державу. Це доцільніше. Але поки що машину, що їздить на виклики, утримує сільрада.

Крім того, у сусідніх Чабанах знаходиться районна пожежна частина, яка обслуговує і наші села. Якщо доцільно, то на виклики виїздять і рятувальники Васильківського пожежного центру.

- Важливе питання сьогодення - належне медичне обслуговування. Які реформи відбулися в медичній галузі у зв'язку зі створенням громади?

- Раніше наші амбулаторії та ФАПи входили в структуру Білогородського центру. Але у зв'язку зі змінами меж районів, ми ухвалили, вважаю, доречне рішення щодо входження наших закладів до мережі Комунального некомерційного підприємства "Васильківський центр первинної медико-санітарної допомоги". При тому, що частина наших закладів і раніше підпорядковувалася Василькову. Хочу відзначити, що завдяки директору КНП "Васильківський ЦПМСД" Ярославі Ігорівні Августинович амбулаторія в Іванковичах була доглянутою та мала належне забезпечення.

Ми зберегли усі медзаклади, більше того, розширюємо штат лікарів, шукаємо для наших фахівців приміщення для проживання.

На сьогодні Хотівська амбулаторія у нас центральна. Ухвалюючи це рішення, ми враховували кількість населення, штат медпрацівників, власне, стан самого приміщення та рівень укомплектованості. Більше того, на базі Хотівської АЗПСМ відновили роботу невідкладної медичної допомоги. Це бригади фельдшерів, які працюють позмінно, цілодобово. У них є автомобіль - і вони можуть надати першу невідкладну допомогу вдома.

Утримання цього підрозділу теж фінансується із бюджету громади. Ми перераховуємо кошти на Васильківську міську раду, а остання надає їх КНП, в структурі якої знаходиться пункт невідкладної допомоги.

Для працівників нашої "швидкої" придбали спецодяг, тривожні валізи, з якими вони виїжджають на виклики. Можна сказати, що вони повністю укомплектовані. Наразі до нас звернулася Чабанівська селищна рада щодо можливості забезпечення невідкладною медичною допомогою і мешканців цієї громади.

Я за те, щоб між радами була співпраця, нормальні договірні відносини. Адже спільно зручніше і легше вирішувати нагальні питання.

У цілому ми маємо досить розгалужену систему медичних закладів первинної ланки. У Ходосівській амбулаторії - прекрасний лікар, фельдшер і медсестри. Жителів Лісників і Рославичів також обслуговує сімейний лікар. У Іванковичах плануємо відремонтувати приміщення старої амбулаторії, де буде знаходитися поліцейська станція та гуртожиток для лікарів. Там практично проживатиме три сім'ї. Взагалі в Іванковичах хороша діюча амбулаторія, яка, до речі, теж має свій автомобіль. У Рославичах є ФАП. А Хотівська амбулаторія обслуговує також Кременище і Круглик.

- Чи вдалося знайти максимально ефективне рішення для оптимізації мережі навчальних закладів у громаді, які результати цієї роботи?

- Навчання у Хотівському ліцеї коштує 12 тисяч грн на дитину в рік, а у Гвоздівській школі - 80 тисяч. Крім того, відсутність конкуренції між школярами у закладах освіти з невеликою кількістю учнів негативно впливає на рівень знань. Такий стан справ спонукав нас до пошуку ефективного управлінського рішення. Тож на базі Ходосівської школи зробили опорний навчальний заклад, де тепер здобувають освіту дітки середніх та старших класів із Гвоздова та Рославичів. Спершу для підвезення школярів ми найняли перевізника, а потім область передала громаді шкільний автобус. У Рославичах знайшли водія. Автобус буде там базуватися і возити дітей із Гвоздова і Рославичів у Ходосівський опорний заклад. Тож у нас зараз два автобуси. Хочу теж наголосити, молодша школа залишилась у Гвоздові. Ми свідомо пішли на такі витрати, насамперед, для зручності наймолодших школяриків та щоб зберегти заклад.

-На території Феодосіївської громади досить багато туристично привабливих об'єктів, як розвивається ця сфера?

- Розвиток туризму потребує чіткої системи взаємодії комерційних структур, наших установ, просвітницьких центрів, шкіл. Зараз ми на шляху до створення туристичної мапи сіл Феодосіївської ради. Перший крок зроблено, знакові місця нашої громади потрапили до мапи туристичних об'єктів Обухівщини. Насамперед, це Змієві вали. Людям слід розповідати, що це не просто якісь горби, а залишки стародавніх фортифікаційних споруд. Ця тема ще потребує детального вивчення. Тому сьогодні наш гуманітарний відділ вивчає туристичний потенціал громади, насправді наші села багаті на визначні місця та туристичні мекки. Цікавить наш край і велосипедистів - у нас часто проводяться велопробіги, але для зручності їх учасників треба створювати відповідні локації, сучасні умови для таких спортивних івентів. І над цим ми також будемо працювати.

- Розкажіть, будь ласка, більш детально про розвиток спортивної інфраструктури, що плануєте зробити в наступному році?

- Треба орієнтуватися на побажання людей. Наприклад, хтось хоче спортивний майданчик.

Ми повинні розуміти, хто ним користуватиметься, де його розмістити і, власне, якою має бути його укомплектованість - чи це турнік із лавкою чи спортивний комплекс із тренажерами, обладнанням для занять воркаутом.

На сьогодні ми маємо майданчики для занять із міні-футболу у Ходосівці та Лісниках, у Хотові є стадіон, в Іванковичах теж хороше футбольне поле. Тож певною спортивною інфраструктурою ми забезпечені. Є бажання і місце збудувати у Ходосівці крите футбольне поле, щоб футболісти могли тренуватися протягом усього року. Одна із київських команд готова на умовах співфінансування приєднатися до втілення в життя цього проєкту. Вони тренуватимуться на цьому полі, але там зможуть набиратися досвіду й наші футболісти, також ми зможемо його здавати в оренду іншим командам. Вважаю, що це потрібний проєкт для нашої громади, адже треба використовувати весь наявний ресурс.

Крім того, у Ходосівці плануємо збудувати багатофункціональний спортивний комплекс. Наразі шукаємо кошти для втілення в життя такого задуму та розпочинаємо роботу над проєктом. Для цього вже передбачена земельна ділянка площею 50 соток.

- Наразі ухвалено бюджет громади на 2022 рік, які його показники?

- Бюджет розвитку нашої громади орієнтовно становить 40 млн грн. Якщо будуть залишки, ми їх теж долучимо до цієї суми. Звичайно, це зовсім мало, адже ці кошти слід розподілити на потреби 8 сіл.

Це говорить про те, що недостатньо проведена робота, є ще резервні джерела наповнення бюджету. Маючи запит людей, я думаю, і депутати зрозуміють, що треба активніше працювати в цьому напрямі. Якщо ми створимо умови для розвитку бізнесу, то він неодмінно прийде. Прагну, щоб усі розуміли, що в нас у громаді працюють прозорі механізми взаємодії з підприємцями. Хочеться показати своєю роботою, що ми приваблива територія, що сюди можна інвестувати - і гарантовано отримати те, що запроєктували, в межах генеральних планів.

Ми, до речі, зараз дещо змінюємо генплани: не всі вони були оцифровані. Коли завершимо цю роботу, всі матимуть можливість побачити місця, де можна щось зводити, у що вкладати інвестиції. Треба, щоб на території наших сіл поселилися гроші.

- Які села громади є бюджетоутворюючими?

- У нас є три потужні бюджетоутворюючі села. Щонайбільше податків надходить від підприємств, що зареєстровані у Ходосівці, Рославичах, Іванковичах.

- На які субвенції з обласного та державного бюджетів може розраховувати Феодосіївська громада у новому році?

- Субвенції чекаємо від облдержадміністрації на будівництво доріг: до КОДА ми подавали відповідні заявки. Також на виході проєктна документація на реконструкцію ЦНАПу у Ходосівці, під цей проєкт також плануємо отримати субвенцію. Адже зараз у кабінетах адмінбудівлі людей більше в рази, ніж можна розмістити.

- Миколо Леонідовичу, з огляду на вже здобутий досвід, які, на Вашу думку, переваги та недоліки децентралізації?

- Передати повноваження на місця - ідея гарна. Люди пожвавилися, з'явилася перспектива розвитку територій. Певною мірою зникла проблема доїзду до районних структур, бо все більше послуг можна отримати на місці. Але для людей ще не все так добре. Я думаю через рік-два вже буде простіше. Зараз ще триває процес “притирання”. Поступово з'явиться характер громади. Децентралізація дає таку можливість. Однак від керівника, депутатів, виконавчого комітету залежить, що вони зможуть реально зробити для людей. Більшість очікує від цієї реформи, що влада стане ближчою до громадян, а села зможуть розвиватися так, як вони цього хочуть.

- Ви говорите про ідентифікацію громади, формування її характеру. Згуртувати громаду, тим паче новостворену непросто, для цього потрібен час. А чи вдалося вже вирішити питання транспортного сполучення між селами ради? Це також є одним із об'єднавчих факторів.

- На сьогоднішній день транспортне сполучення здійснюється за маршрутами, погодженими в області, вони недосконалі, а тому ми працюємо над створенням власного маршруту. Маємо намір закільцювати всі населені пункти громади. Перевізник зараз вивчає наші пропозиції.

На жаль, поки між селами ради немає сполучення. Та сподіваюся, що найближчим часом ми вирішимо цю проблему.

Крім того, вже зверталися до Київської міської держадміністрації з ініціативою запустити маршрут до столиці. Зараз усі ці проєкти на стадії обговорення, вивчення думки жителів громади.

Якщо ж говорити про об'єднавчі ініціативи, то вже на фінальному етапі впровадження проєкту "Картка мешканця Феодосіївської громади". Це буде щось на зразок "Картки киянина". Свого часу я започаткував цю ідею. Найближчими днями "Ощадбанк" укладе з нами угоду - і ми почнемо їх видавати. Це фактично банківська картка, на яку людина отримуватиме матеріальну допомогу, якісь виплати, звісно, все що фінансується з місцевого бюджету. Вона буде з фотографією, її зможе отримати кожен, хто зареєстрований у громаді. Картка ідентифікує людей, прив'язує їх до громади, жителі сіл ради на неї зможуть отримати різні соціальні виплати, що значною мірою осучаснить процес надання матеріальної допомоги та розширить можливості локальних соціальних ініціатив.

Катерина Осадча, Олександр Дяченко, журнал Київщини "Корисний формат. Нове передмістя"

92 запитів за 0,187