Днями Музей Івана Гончара оприлюднив світлини чорнобильців, датовані початком ХХ століття. Кожне фото, певно, заслуговує на окрему розповідь. А разом вони яскраво (незважаючи на чорно-біле зображення) переповідають про те, чим жило містечко із давньою історією понад сто років тому.
Яким же було життя Чорнобиля на початку ХХ століття. Скупі відомості знаходжу в історичному нарисі, що був опублікований в газеті "Вісник Чорнобиля" у 1998 році.
"...На межі ХІХ та ХХ століть у Чорнобилі мешкало 16740 осіб і нараховувалось понад 2000 дворів..." В економічному житті Чорнобиля наприкінці ХІХ століття - початку ХХ століття головну роль відігравала пристань. "У 1905 році із Чорнобиля по Прип'яті відправлено 33 судна з товарами на суму 43870 карбованців (понад 50 % вартості товарів, відправлених по Прип'яті за рік) і 37 плотів (із 40 відправлених по Прип'яті) на суму 42326 карбованців.
У 1908 році міщанин Непах-Мовша Шлемов Ковенський отримав дозвіл на будівництво у Чорнобилі миловарного заводу. Брати Іван та Федір Мареки 17.09.1909 року за рішенням Київського Губернського правління номер 338 отримали дозвіл на будівництво в Чорнобилі "Кам'яного парового борошномельного млина з механічною майстернею та піччю для плавлення". Згодом це підприємство переросло в чавуноливарний завод... У 1910 році в містечку та волості в цілому було дві лікарні та 3 фельдшери...
Як у місті, так і на околицях знаходилося багато стародавніх курганів та могил. Згадується низка випадків, коли в результаті розливів Прип'яті на її берегах відкривалися стародавні печери.
У березні 1913 року у Чорнобилі, для вивчення таких печер приїздила експедиція, організована Київським Товариством Охорони Пам'яток Старовини та Мистецтва... Дослідник С.П. Вельмін склав низку карт печер і городищ".
Фото - Музей Івана Гончара
