Під прицілом – стрес

today 19.10.2022 query_builder 10:18 remove_red_eye 128 bookmarks Здоров'я, Новини

Ми живемо в час, коли проблеми, які раніше стосувалися лише окремих людей чи категорій населення, зараз є актуальними для більшості українців. Одна з таких проблем - це стрес.

Що ж таке стрес? Якими ознаками характеризується? Як і чим можна йому запобігти? І наскільки важлива боротьба з ним?

Дати відповідь на ці та інші запитання люб'язно погодилася терапевт, кардіолог та гастроентеролог, лікар вищої категорії, завідуюча Боярською філією медичного центру ТОВ "Imperial Medica" Олена Олександрівна Макаренко. Отже, починаємо нашу консультацію.

- Відразу зазначу, що стрес - це не медичний діагноз, - розпочинає нашу розмову Олена Олександрівна. - Це стан, який з'являється і у якому людина перебуває в силу тих чи інших обставин. Але саме перебування людини у стресовій ситуації може спровокувати появу чи загострення тієї чи іншої або цілої низки хвороб. Відтак одним із аспектів боротьби зі стресом, разом з аспектами соціальним і психологічним, є і медичний. А, відповідно, діагнозом буде те, до чого стрес призвів.

Наприклад, до загострення ішемічної хвороби серця, виразкової хвороби, появи неврозів тощо.

- Що може стати причиною стресу?

- Зазвичай це вплив навколишнього середовища або оточення, перебування в небезпечній ситуації, навантаження (фізичні, інформаційні, емоційні тощо), важкі чи невластиві людині життєві умови або переломні моменти життя.

- Якими ж ознаками характеризується стрес?

- Ознаки стресу залежать від двох факторів. Перший - стійкість організму (природна чи набута в результаті наявності певного досвіду). Другий - стадія стресу, у якій перебуває людина (стадія тривоги, опору чи виснаження). Крім того, прояви стресу, отриманого в результаті ковідної самоізоляції, можуть суттєво відрізнятися від стресу внаслідок перебування в зоні бойових дій.

Зазвичай стрес характеризується почуттям роздратованості або пригніченості без особливих причин; нездатністю зосередитися на роботі чи виконанні елементарних дій; проблемами з пам'яттю, зниженням швидкості розумового процесу, частими помилками; проблемами зі сном (неможливість заснути або, навпаки, надмірна сонливість); відсутністю апетиту (або навпаки - нападом "жору"); надмірною пітливістю та підвищеною чутливістю до запахів; різкою (іноді - панічною) реакцією на зовнішні подразники (світло, звуки тощо); втратою почуття гумору; головними болями чи різями в шлунку, які не мають органічних причин.

Але, ще раз повторюю: прояви стресу у кожному випадку носять суто індивідуальний характер. Відтак у людини, яка перебуває у стані стресу, можуть бути наявними дві-три або весь комплекс ознак.

- Тобто, стрес має суто негативний вплив на організм людини?

- Загалом - так. Хоча іноді (переважно - на початковому етапі) стрес може стимулювати розумову та м'язову діяльність або виступати каталізатором певних процесів, спрямованих на подолання організмом надзвичайної ситуації. Тобто, відіграє мобілізаційну роль функціональних можливостей для подолання надто високих потреб. Та переважно (а у своїй третій стадії - стадії виснаження - завжди) стрес має саме негативних характер.

- У чому головна підступність стресу?

- У його властивості накопичуватися. І чим довше тривають подразнення на організм людини, моральні і фізичні, тим до гірших наслідків це може призвести.

- Чи допустиме "самолікування" при стресі?

- Якщо людина психологічно сильна і здорова, то зі стресом вона може справитися самостійно, без сторонньої, а тим більше медичної допомоги. Закінчився вплив стресоутворюючих факторів - закінчилася і специфічна реакція організму на них (тривожність, депресія тощо), не привівши до якихось незворотних наслідків чи серйозного погіршення здоров'я. Хоча, можливо, якісь процеси й запустилися в організмі внаслідок стресу, але вони порушили лише функціонування того чи іншого органа.

Наприклад, так званий "нервовий головний біль напруги" проходить самостійно після того, як людина відпочила. Тож дайте собі адекватний відпочинок, нормальний режим дня, повноцінний сон - і організм відновиться самостійно, без додавання медикаментозних засобів та втручання лікарів того чи іншого профілю (наприклад, психотерапевтів).

- Чи існує алгоритм дій допомоги при стресі?

- У кожної людини стрес проявляється по-різному. Тому загального, універсального алгоритму дій допомоги при стресі не існує. Американська Асоціація стресу вже багато десятиліть займається вивченням стресу, спричиненого бойовими діями (ще з війни у В'єтнамі), та його впливу як на військових, так і на цивільне населення. У них є низка напрацювань, якими ми й керуємося у тих випадках, коли людина не може самостійно впоратись. Якщо людина помічає у собі певні зміни, то допомога повинна бути чітко цілеспрямована. Для прикладу: тривожність чи депресія потребують допомоги як мінімум психолога, у більш складних випадках - психіатра, адже лікарі можуть визначити ступінь важкості впливу стресу на морально-психологічний чи психіатричний стан людини. Якщо ж стрес запускає проблеми внутрішніх органів (підвищення тиску, болі в області серця тощо), то існують певні, так звані протоколи ведення пацієнта, які базуються на доказовій медицині.

- Хоча стрес - це не діагноз, але чи існують медикаментозні препарати, що допомагають знизити рівень стресу?

- Так, звісно. Наприклад, вітаміни групи Б (той же самий магній із вітаміном Б-6), які допомагають попередити виснаження нервової системи. Адже магнієвий дефіцит швидше призведе до її виснаження. Або прості безрецептурні заспокійливі на основі фітотерапії, що допомагають пережити період надлишкової стресовості. Тобто, такі "призначення" кожен може робити собі самостійно.

Адже нашкодити ними неможливо, керуючись інструкцією до препарату. Щодо більш серйозних препаратів, то їх повинен призначати лікар.

- Як правильно поводитися з людиною із яскраво вираженими ознаками стресу?

- Єдиних правил тут також не існує, бо всі ми - різні. Але, наприклад, не є правильним постійно співчувати людині: декого це може навіть роздратувати. При гострій реакції важливо не нашкодити людині, не довести її до ще більшого поглиблення цього стану. З іншого боку, якщо людині просто сказати "не нервуйся", то від того вона нервуватися не перестане. Найкраще спробувати об'єктивізувати бачення людиною свого оточення і себе в ньому. Типу: "Зараз ти в безпечній ситуації. Бомбардувань немає. У разі чого - є бомбосховище і запас їжі та води", - тощо. Адже, коли людина об'єктивно оцінює місце свого перебування, це допомагає їй зосередитись і хоча б тимчасово вийти зі стресової ситуації, "заганяти" в яку вона може себе і сама. Наприклад, самонакручуванням. Якщо ж це не працює, потрібна допомога фахівців.

- Чи можна запобігти стресу?

- Звісно, ми не можемо знати, що чекає нас завтра. Але ми можемо себе трішки підготувати - морально, фізично та матеріально. Якщо людина забезпечена хоча б мінімальною інформацією, то вона зможе зорієнтуватися, що їй потрібно буде завтра, і зібрати чи підготувати це. Відтак, бути більш-менш спокійною. А от якщо у людини немає чогось необхідного (наприклад, запасного інгалятора у астматика), то паніка у неї починається ще до стресу. Заспокоює також наявність певних запасів, зорієнтованих на загальнолюдські потреби: продукти, теплий одяг, зрештою - гроші. Якщо людина здорова, то вона легше сприйме, наприклад, необхідність перебігти з одного місця на інше. Тоді як у хворого (навіть на звичайну нежить), вже це може викликати паніку.

- Ваші поради як лікаря всім нам - людям, яким доводиться жити у стресових умовах.

- Намагайтеся організовувати свій режим дня. Елементарні речі щодо самоорганізації допомагають нам керувати своїм станом

і життям, хоча б у тих рамках, де ми можемо на них вплинути. Обов'язковий сніданок зранку. Максимально можливий здоровий раціон харчування. Повноцінний сон. Не впадати із однієї крайнощі в іншу. Не тримати постійно "руку на пульсі новин", сприймати їх дозовано і обов'язково обмежувати перед сном. Не зловживати алкоголем, кавою і курінням й у жодному разі не використовувати їх у якості заспокійливого. Будьте уважним до свого організму. Якщо ви маєте хронічні хвороби - лікуйтеся і доліковуйтесь вчасно. Свій вільний час організовуйте так, щоб отримувати задоволення від простих речей. І - допомагайте іншим! Якщо ти можеш комусь допомогти, це додає тобі впевненості у завтрашньому дні, підвищує власну самооцінку.

Розмову вів

Радіслав Кокодзей, журнал Київщини "Корисний формат. Нове передмістя"

фото автора та з відкритих джерел

92 запитів за 0,173