Закоханий у небо богослов

today 25.05.2021 query_builder 19:54 remove_red_eye 92 bookmarks Історичні паралелі, Новини

Розповідь про цю непересічну людину хочу розпочати з кількох фактів із його бурхливого, сповненого пригод життя.

Народився він у славному Києві 25 травня 1889 року. Вищу освіту здобував у Морському кадетському корпусі в Петербурзі, Паризькій технічній школі та Київському політехнічному інституті.

Йому вдалося втілити у життя задуми Леонардо да Вінчі, описані Жулем Верном.

А ще він любив Бога, написавши низку релігійно-філософських книг, але, м'яко кажучи, недолюблював радянську владу, а тому був вимушений емігрувати спочатку у Францію, а пізніше - до США.

Його науково-технічні ідеї, втілені в життя, на десятиліття випереджали тогочасну наукову думку.

Королева Великої Британії Єлизавета II та усі президенти США, починаючи від Ейзенхауера, літають на літаках і гелікоптерах нашого знаменитого співвітчизника.

Мова, звісно ж, піде про Ігоря Сікорського.

… Маленький Ігор мав кволе здоров'я, при різкій зміні погоди у нього носом йшла кров, а найменше переохолодження призводило до ліжкового режиму. Однак батьки бачили в ньому морського офіцера, й він закінчив кадетський корпус, але далі продовжити кар'єру не судилося - підвело слабке здоров'я юнака.

Саме тоді у газетах багато писали про перші польоти братів Райт, і він вирішив - будуватиму аероплани і літатиму на них.

Тож у 1906 році юнак закінчує Паризьку технічну школу і вступає до Київського політехнічного інституту. Саме в ті роки при механічному відділенні КПІ організували повітроплавну секцію з відділами аеропланів, орнітоптерів, гелікоптерів і двигунів, що стала головним науково-дослідним і конструкторським осередком авіації в Російській імперії.

Уже влітку 1908-го на подвір'ї батьківської садиби та в авіаційному гаражі КПІ Ігор Сікорський розпочав розробку та спорудження свого першого гелікоптера, використавши двигун "Анзані" у 25 к. с. Та вертоліт так і не зміг здійнятися в повітря.

Восени 1909 р. студент І. Сікорський відвідав Париж і придбав два двигуни потужністю 25 і 15 к. с. Вже весною 1910 р. другий гелікоптер був готовий до випробувань. Він зміг підняти лише свою власну вагу (180 кг) та став першим гвинтокрилом в Україні, який відірвався від землі.

Однак проблема полягала не у помилці розробника, а у відсутності двигуна необхідної потужності та ваги. Тож молодий конструктор для початку вирішив сконструювати свій перший аероплан.

Результатом спільної творчості студентів Ігоря Сікорського, Федора Билінкіна та Василя Іордана стали літаки БІС-1 і БІС-2 та аеросани власних конструкцій.

Пізніше майстерні перейшли у повне розпорядження Сікорського. Тут за досить короткий період були збудовані і пройшли випробування його літаки С-3, С-4, С-5 і рекордсмен С-6. Спорудженню останнього сприяли перші аеродинамічні дослідження на створеній самотужки установці. Це дозволило Сікорському 29 грудня 1909 року побити світовий рекорд швидкості - 111 км/год.

Уже через рік Ігор Сікорський взяв на борт свого аероплана перших двох пасажирів. А в серпні 1911-го взяв участь у маневрах царської армії під Києвом, де встановив одразу чотири рекорди Російської імперії: висоти, дальності, тривалості польоту й швидкості.

На Московській повітроплавальній виставці 22-річний київський винахідник був нагороджений Великою золотою медаллю, Російське технічне товариство нагородило його медаллю "За корисну працю у повітроплаванні та за самостійну розробку аероплана своєї системи, яка дала чудові результати". А Київське товариство повітроплавання нагородило І. Сікорського золотою медаллю.

Саме на виставці винахідник познайомився з М. Шидловським, головою правління Російсько-Балтійського вагонного заводу, що виготовляв військову техніку, який запропонував Ігорю Івановичу посаду головного конструктора. Технократ Сікорський підписав п'ятирічний контракт на досить кабальних умовах. Згідно з документом, всі заплановані моделі та ідеї щодо їх удосконалення за цей період належатимуть акціонерному товариству.

Протягом 1912-1918 років Сікорський конструює цілу серію нових типів літаків, серед них "Ілля Муромець" із чотирма двигунами і місцями для пасажирів. 12 лютого 1914-го року у небо на ньому піднялися 16 осіб і собака - разом ця компанія важила

1 тисячу 290 кг - це був світовий рекорд вантажопідйомності.

Та Держдума відмовлялася надати кошти для закупівлі цих літаків військовим відомством, аргументуючи це тим, що такий літальний апарат не зможе піднятися вище 1000 метрів, тому Ігор Сікорський запросив у політ п'ятьох членів Думи і з 10 пасажирами на борту встановив новий світовий рекорд висоти - 2000 метрів! А ще через півтора тижні - здійснив найдальший у світі пасажирський переліт за маршрутом Петербург - Київ - Петербург. До речі, на Куренівському летовищі Києва його літак зустрічали члени Київського товариства повітроплавання, студенти і викладачі КПІ, а в Петербурзі - сам цар Микола II.

Під час Першої світової війни Сікорський виготовляв військові замовлення - переобладнав "Іллю Муромця" під бомбардувальника і до 1917 року підприємство виготовило 85 цих літаків, які здійснили 400 бойових вильотів й встановили новий рекорд висоти - 4 км. А ще, завдяки Сікорському, під час Першої світової війни Росія вже мала легкі винищувачі й морського розвідника, розвідника-винищувача, двомоторний винищувач-бомбардувальник і штурмовик.

А що ж в особистому житті. У червні 1914 року, за місяць до початку Першої світової, 25-річний Ігор Сікорський під час демонстраційних польотів на літаку "Ілля Муромець" познайомився з 15-річною Ольгою Синькевич, а вже 6 листопада 1915 р. вони стали подружжям. Це був досить дивний шлюб, адже Ольга доводилася Ігорю досить близькою родичкою - двоюрідною племінницею, тому дозвіл на одруження довелося просити у вищих церковних властей. Важко сказати, що поєднувало молоду пару, адже глибокого почуття у них, на жаль, не було, та і батьки не сприйняли цей шлюб.

Сікорський на той час вже працював у Санкт-Петербурзі й до Києва приїжджав нечасто. 1916 року він придбав для дружини з немовлям маєток у Гаврилівці, де й оселилися Ольга й маленька донька Тетянка.

Довго так тривати не могло: дружина пішла від нього, залишивши дочку Тетянку грудного віку. Її виховувала старша сестра Ігоря Сікорського Ольга.

Російська революція зруйнувала усі плани Сікорського. Його батька мали намір арештувати "чекісти", але не встигли - він помер, а брат був білогвардійцем.

Тому на початку 1918-го конструктор виїхав до Парижа, а звідти - до США.

Але і в Нью-Йорку далеко не одразу знайшлися інвестори, готові вкладати кошти у розвиток авіаційної галузі. Сікорський постійно змінював житло на дешевше й витрачав на їжу менше долара на добу, а інколи обмежувався лише кавою і бобами.

Однак вже у 1923-му разом із друзями він реєструє Sikorsky Aircraft Corporation на Лонг-Айленді, правда, у курнику колишнього киянина. А перші деталі для літака Ігор та друзі шукали серед металобрухту. Але влітку 1924-го Сікорський все ж зміг добудувати свій перший у США літак S-29A.

Того ж року І. Сікорський у Нью-Йорку взяв другий шлюб з Елізабет Семіон, росіянкою за походженням. Разом вони прожили 48 років. Кохана дружина, яка була з ним і в роки випробувань, і в роки слави та визнання, подарувала йому чотирьох синів.

Щоб заробити хоча б якісь кошти для нових розробок, Сікорський у наступні два роки здійснив кілька сотень вантажних і пасажирських рейсів на S-29A. А потім сталося маленьке диво - літак купив кінопродюсер Говард Х'юз. У його фільмі "Ангели пекла" S-29A виконав роль… німецького літака, підбитого американцями. Це стало неабиякою рекламою компанії Ігоря Сікорського, яка протягом цих трьох років встигла розробити проєкти ще п'яти літаків. Зокрема, пасажирський літак-амфібію S-38. Ця модель продавалася настільки успішно, що Sikorsky Aircraft Corporation змогла придбати ділянку землі в Статфорді (штат Коннектикут), де швидко звели авіабудівний завод, що незабаром здобув світову славу.

Надзвичайним попитом користувалася чотиримоторна амфібія Сікорського S-40, яка могла перевозити 40 пасажирів на відстань до 800 км або 24 пасажирів - на 1500 км. Відтак пішли замовлення не лише від перевізників, а і від військово-повітряних сил США.

У 1938 році Конгрес США виділив $3 млн на створення гвинтокрила для військового флоту. Вже через рік Сікорський запропонував одразу кілька моделей, а відкриваючи Західний фронт Другої світової, США вже дивували світ гелікоптерами киянина Ігоря Сікорського.

Після війни у США виникло більше 300 фірм, які розробляли гелікоптери. Але фірма Sikorsky Aircraft Corporation залишалася визнаним лідером світового ринку.

Її гвинтокрилі машини й донині широко використовуються в армії й береговій охороні. Ефективні вони й у пошуково-рятувальних роботах. Як вважає син Ігоря Сікорського Сергій, "вертольоти батька врятували понад 1,5 мільйона людських життів".

Величезний успіх компанії - розробка гелікоптера S-55, на якому вперше в історії вертольотобудування було здійснено у 1952 році трансатлантичний переліт.

Нові машини виходили з цехів компанії практично щороку. S-58 - останній із вертольотів, розроблених особисто Сікорським у 1954-1955 роках, експлуатувався майже в 50 країнах світу.

"Батько був рідкісним генієм, закоханим у свою справу, - пояснює секрет успіху авіаконструктора його син - колись пілот, згодом віце-президент, а нині - консультант всесвітньо відомої Sikorsky Aircraft Сергій Сікорський. - Він завжди прагнув випередити час мінімум на одне-два десятиліття. Наприклад, ще до Другої світової війни створював могутні пасажирські лайнери, бо був переконаний: після війни буде розвиватися цивільна авіація, а польоти через океан стануть технічно можливими і затребуваними. Так і сталось: із його літаками Pan American Airways відкрив свої перші авіалінії з Америки до Європи!

Нині приблизно половину замовлень Sikorsky Aircraft складають цивільні вертолітні лінії, а решта - військові замовлення: армійські вертольоти, знамениті black hawk і ціла колекція нових машин, деякі з яких ми запускаємо в цивільну авіацію. Наприклад, S-76 на 12 пасажирів".

Ігор Сікорський за своє життя розробив 17 базових моделей літаків і 18 гвинтокрилів.

А ще залишив глибинні філософсько-релігійні твори. "Уперше свої міркування Сікорський опублікував у книзі "Послання молитви Господньої", написаній в 1941 р. Ця невелика книга була аналізом відомої християнської молитви "Отче наш", де автор робить неординарні висновки. Вихід у світ цієї незвичайної книги справив враження бомби, що розірвалася у спокійній атмосфері американського життя.

Книга "Невидима зустріч" народилася після кількох подорожей Сікорського на Святу Землю й оповідає про шляхи розвитку людства і його кінцевої мети. Автор підкреслює необхідність для сучасної цивілізації негайно віддати перевагу духовним пріоритетам перед матеріальними.

У 1949 році Сікорський прочитав у фонді Вільяма Айреса лекцію "Еволюція душі", що згодом перетворилася на книгу під такою ж назвою, де автор розмірковує над сенсом життя. Звичайно ж, відповіді вибудовуються у філософсько-релігійній концепції бачення світу. Книга виявилася сучасною не тільки в середині XX сторіччя, але особливо сьогодні, у третьому тисячолітті.

Нова книга "У пошуках Вищих Реалій", написана 1969 року, стала результатом роздумів усього життя І. Сікорського. Говорячи про сенс життя в цій книзі, створеній через великий проміжок часу, Ігор Іванович доходить висновку, що в межах земного існування знайти відповідь на це питання не можна.

Стадія еволюції душі в межах земного життя полягає в бажанні й силі витримати тягар Вічного Життя, що проникне в душу після смерті тіла, спрямує ріст безсмертної істоти, що буде володіти силою, інтуїцією, інтелектом, сприйнятливістю та іншими відомими й невідомими нам якостями", - писав доцент кафедри філософії НТУУ "Київський політехнічний інститут" Станіслав Тимченко, аналізуючи духовно-філософську творчість Ігоря Сікорського.

"У мого роду, який з'явився в селі на Київщині, де мій дід і прадід були священниками, суто українське походження", - писав

І. Сікорський у 1933 році. "Я прекрасно пам'ятаю: батько гордився, що народився в Києві, і неодноразово це підкреслював", - заявив С. Сікорський, коли дізнався, що аеропорту "Київ" присвоєно ім'я його батька.

92 запитів за 0,301