19 вересня (2 жовтня за юліанським календарем) - день пам'яті князя Ігоря Чернігівського і Київського. Князь Ігор жив у ХІІ столітті й був сином Олега Святославовича, князя Чернігівського і Новгород-Сіверського, а також правнуком святого Ярослава Мудрого, пише unian.ua.
У ті часи точилися князівські міжусобиці між нащадками Ярослава - Ольговичами та Мстиславовичами. 1146 року київський князь Всеволод, старший брат Ігоря, призначив його своїм спадкоємцем. Так князь Ігор мимоволі опинився втягнутий у боротьбу за престол.
Правив він менше двох тижнів - коли відбулася битва під Києвом із князем Ізяславом, то Ігореве військо зрадило князя та перейшло на бік противника, а самого Ігоря взяли в полон. Там він тяжко захворів і мало не помер, тоді ж князь попросив дозволу прийняти чернецтво, що незабаром і зробив у Феодорівському монастирі в Києві.
У монастирі Ігор одужав, а свій час проводив у молитві та покаянні. Але рік потому до нього в храм увірвався натовп ненависників Ольговичів - у цей час князь саме молився перед іконою Богоматері. Ігоря жорстоко забили до смерті. Це сталося 19 вересня 1147 року.
Увечері тіло князя внесли до Михайлівського храму, тоді присутні спостерігали диво: в один момент у церкві загорілися всі свічки. Вранці Ігоря поховали в монастирі святого Симеона, а біля його могили стали відбуватися чудеса. 1150 року Святослав Ольгович, князь Чернігівський, переніс мощі брата до Чернігова, у Спасо-Преображенський собор.

19 вересня згадують також про трьох святих мучеників - Трохима, Саватія і Доримедонта, які жили в III столітті, і Зосиму Пустельника, який жив у IV столітті. Усі троє проповідували віру в Христа, тож потрапили під гоніння язичників, Трохим, Саватій і Доримедонт прийняли смерть мучеників.
На Зосима, який жив у пустелі, нацькували лева. Але звір не зачепив святого - навпаки, став на його захист. Тому Зосиму Пустельника вважають покровителем тварин, птахів, а також комах, особливо бджіл. Але він також загинув за віру.

Церковне свято 19 вересня за старим стилем - день Архангела Михаїла, відомий як Михайлове чудо.



